Желнін Єгор Валерійович (Бритва)

48-річний капітан медичної служби Єгор Желнін (позивний Бритва) загинув 17 серпня 2023 р. у районі с-ща Хромове на Донеччині. Під час евакуації поранених, потрапивши під артилерійський та мінометний обстріл ворога, накрив собою одного з воїнів, а сам зазнав смертельних поранень. Єгор народився і жив у Харкові. Закінчив Харківський національний медичний університет, здобув фах стоматолога. Після проходження інтернатури у Харківській медичній академії післядипломної освіти отримав спеціалізацію стоматолога-хірурга. У 2007 р. захистив дисертацію та став кандидатом медичних наук. Також закінчив Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України за спеціальністю «Банківська справа». З 1991 р. працював стоматологом-хірургом. У 2020–2023 рр. був доцентом кафедри стоматології Харківського національного університету ім. Василя Каразіна. Цікавився холодною зброєю, історією та подорожами. У перші дні повномасштабної війни чоловік приєднався до 113-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Служив у 209-му батальйоні та робив те, що вмів найкраще — рятував військових. За час служби був нагороджений медаллю «За хоробрість в бою». «Я з упевненістю можу сказати, що мій батько був незвичайною людиною. Окрім того, що тато був небайдужим, відповідальним, чуйним, завжди усміхненим та щирим другом, колегою, сім'янином, він 24 лютого 2022 р., через 2 години після початку повномасштабного вторгнення, добровільно вступив до лав Харківської територіальної оборони. Бо знав, що повинен захистити рідних і Батьківщину. За понад 1,5 роки війни він врятував життя своїм 7 побратимам, завжди допомагав напарникам і невідкладно виїжджав у найгарячіші точки задля порятунку інших воїнів. Саме через це мій батько здобув повагу і славу як людина та бойовий медик, який прагнув врятувати кожне життя в найнебезпечніших точках фронту, відправитися куди погоджувався далеко не кожен. Для всіх нас він назавжди буде Героєм», — розповів старший син загиблого Валерій. Поховали офіцера на Алеї Слави кладовища № 18 у рідному місті. В Єгора залишилися мама, дружина, двоє синів, інші рідні, друзі та побратими.