- Укр
- Англ
Невинський Євген Антонович (Карабас)
27 травня 1973 – 27 липня 2023м. Київ – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Євген Невинський (позивний Карабас) загинув 27 липня 2023 р. у бою біля с. Роботине Запорізької області. Він дістав смертельні поранення внаслідок прямого влучання ворожого снаряда в бліндаж. Рівно за два місяці до того захиснику виповнилося 50 років. Євген був родом із Києва. Навчався у школі № 180 і театральній студії «Барвінок». Згодом закінчив Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського. Був актором-ляльководом, провідним майстром сцени, конструктором-механіком ігрових ляльок, викладачем кафедри мистецтва театру ляльок КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Із 2002 р. працював у Театрі ляльок на лівому березі Дніпра, з 2015 р. паралельно — у Київському академічному театрі ляльок. Займався виготовленням ляльок, декорацій та бутафорії, знімався у кіно та на телебаченні. Проте повномасштабне вторгнення російських окупантів змусило чоловіка змінити фах і взяти до рук зброю. Євген воював за свою країну в лавах 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира бойової машини. «Унікальний спеціаліст із механізації ляльки, людина-оркестр, золоті руки, маг і чарівник для близьких і безвідмовний помічник для знайомих... «Геній Антонович» — так називали його студенти. Добрий, надійний, співчутливий», — розповіла дружина загиблого Лариса. Поховали Євгена на Алеї Слави Лісового кладовища у столиці. У нього залишились дружина, мама, сестра, племінники. Посмертно військового нагородили медаллю «Честь. Слава. Держава».Платформа пам'яті 'Меморіал'