Базилевський Євгеній Геннадійович (Баз)

Десантник Євгеній Базилевський (позивний Баз) загинув 17 грудня 2022 р. під час оборони Бахмута на Донеччині. Воїн дістав множинні поранення під час ворожого танкового обстрілу. Йому назавжди залишилось 27 років. Євгеній родом із Києва. Закінчив Київський технікум готельного господарства, здобув фах техніка-програміста. Любив читати, цікавився історією Великобританії й електровелосипедами. З 2015 р. хлопець став на захист України. Брав участь в АТО / ООС на Донбасі у складі 79-ї десантно-штурмової бригади. Побував у багатьох гарячих точках фронту. Коли почалась повномасштабна війна, Баз служив у 95-й бригаді, а згодом перевівся в 46-ту окрему аеромобільну бригаду. Влітку дістав поранення. Під час обстеження у шпиталі в нього виявили епілепсію, яку він приховував. Однак хлопець знайшов спосіб повернутися до війська. «Русня все ще топче нашу країну в наймасштабнішій війні з часів Другої світової. Я повинен», — сказав він тоді і вирушив до побратимів на передову. Восени отримав звання молодшого сержанта та почав командувати відділенням. У квітні 2022 р. Євгеній познайомився з волонтеркою Аллою. Спочатку вони спілкувалися. А на Великдень він приїхав до неї, пояснивши: «Чогось потягнуло». Відтоді пара була разом. «Ми познайомилися, коли він шукав броніки. Вони йому так і не підійшли, проте підійшла я — наше спілкування переросло в теплі стосунки. Женя — людина слова, честі та правди. На вигляд як 18-річний, а мудрості — як у старця. Зі свідомих років він брав активну участь у важливих подіях держави. Жив, як Герой, і помер, як Герой», — розповідає дівчина. Вони весь час були на зв'язку. Євгеній намагався приїжджати до коханої за будь-якої можливості. Говорив, що вони — маленька сім'я. А наприкінці року вирішив освідчитися. Планував зробити це під час їхньої наступної зустрічі. Залишив передзамовлення на каблучку. «13 грудня я написала, що дуже хочу тебе обійняти. Ти сказав, що також, але спершу маєш збігати в душ. Війна, душу немає, тільки вологі серветки. Ти вже не побачив те повідомлення, але я написала, що люблю тебе навіть смердючим і немитим. Таким тебе сьогодні й побачу — закривавленим, брудним та понівеченим. Але я тебе й таким люблю», — пише Алла. Після смерті коханого вона веде свою сторінку у фейсбуці у вигляді щоденника, де розповідає історію їхнього кохання й описує свої переживання. Фото, на якому Алла тримає руку Євгенія в морзі, стало відомим у соцмережах та ЗМІ. «Я буду вічно тебе тримати за руку, мій Герою. І навіть якщо ти вже не з нами. Я ж обіцяла», — написала вона. Тіло Євгенія піддали кремації, прах поховали на Лісовому кладовищі в Києві. У захисника залишилися бабусі та наречена.