Чергінець Юрій Іванович (Укроп)

41-річний старший солдат Юрій Чергінець (позивний Укроп) помер у шпиталі 7 вересня 2023 р. від отриманих на Харківщині поранень. 12 липня, виконуючи бойове завдання в районі с-ща Дворічна, потрапив під ворожий мінометний обстріл, внаслідок чого дістав вогнепальне осколкове поранення голови. Майже місяць перебував у комі, але так і не зміг побороти наслідки важкої травми. Юрій народився у с. Хрестівка Херсонської області. Навчався у Хрестівській загальноосвітній школі I–III ступенів. Потім закінчив професійне училище. У мирному житті працював будівельником та охоронником, їздив на заробітки за кордон. З дитинства захоплювався автомобілями, мотоциклами й технікою. У вільний час любив рибалити, дивитися фільми та грати у комп'ютерну гру «World of Tanks». У 2015 р. чоловік уклав контракт із ЗСУ. Брав участь в АТО / ООС. Під час повномасштабної війни боронив Україну у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа. Був навідником кулеметного взводу. За роки служби пройшов майже всі гарячі точки та запеклі бої за Мар'їнку, Щастя, Кримське, Новотошківку, Попасну, Талаківку, Соледар, Вугледар, Сєвєродонецьк, Куп'янськ. Неодноразово був відзначений нагородами та грамотами. «8 років свого життя Юрій присвятив військовій справі, віддав свою душу й тіло заради нашої свободи. Він вважав, що це обов'язок кожного чоловіка — захищати нашу землю, наші домівки, наші життя заради світлого майбутнього наших дітей. Він був світлою і доброю людиною, чудовим чоловіком і люблячим батьком, був підтримкою для рідних, близьких і побратимів. Завжди жартував, ніколи не скаржився на обставини, в яких перебував. В його очах завжди палали вогонь і жага до життя, віра в нашу перемогу. Це дуже важка втрата для всіх нас, нестерпний біль і болюча рана, яка не загоїться ніколи. Втративши його, ми втратили частину себе. Наше життя більше не буде таким, як раніше. Ця жертва не має бути марною, і кожен українець повинен усвідомлювати, якою ціною нам дається наша свобода. Люди повинні знати героїв, які навіки залишилися в строю…» — розповіла дружина загиблого Анна. Поховали воїна на Алеї Слави Лісового кладовища у Києві. В Юрія залишилися мама, сестра, дружина, двоє дітей, друзі та побратими.