Дурицький Юрій Миколайович

Сержант Юрій Дурицький загинув 10 листопада 2023 р. біля с-ща Степове на Донеччині. Виконуючи службові обов'язки, дістав смертельну вибухову травму. Захиснику назавжди 30 років. Юрій народився у с-щі Черняхів Житомирської області. Після закінчення місцевої гімназії здобув фах машиніста автомобільного крана, водія автотранспортних засобів у Житомирському центрі професійно-технічної освіти. У 2013 р. закінчив Головинське вище професійне училище нерудних технологій, де опанував фах інженера-механіка. З дитинства захоплювався футболом, грав у команді «Темп» (с. Селянщина), неодноразово брав участь у змаганнях. У 2014 р. чоловік пов'язав своє життя з військовою службою, уклавши контракт зі Збройними силами України. У 2016–2017 рр. брав участь в АТО у складі 53-ї окремої механізованої бригади. У 2019 р. уклав наступний контракт і служив у 9-му відділі Житомирського РТЦК та СП, обіймав посаду начальника відділення — начальника радіостанції відділення зв'язку та інформатизації. У квітні 2020 р. перевівся на службу до в/ч А1065, згодом — до 30-ї ОМБр. Із листопада 2021 р. разом із побратимами обороняв м. Бахмут Донецької області, де і зустрів повномасштабне вторгнення. У травні 2022 р. Юрій перевівся до 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», де був призначений на посаду командира відділення зв'язку механізованого батальйону. Тоді у складі свого підрозділу виконував бойові завдання під Вугледаром на Донеччині. На початку 2023 р. військовослужбовець пройшов навчання в Німеччині та вже з весни воював із товаришами на Запорізькому напрямку, зокрема брав участь у боях за села Мала Токмачка, Вербове, Роботине. «Юра був надзвичайно життєрадісною та світлою людиною. Дуже любив життя та активний відпочинок із сім'єю. Для нас це дуже важка втрата. Ми досі не можемо повірити, що більше не побачимося з нашим найріднішим. Уся наша родина любить та пишається Юрієм. Ми всі чекали його додому живим, але, на жаль, він віддав найцінніше, що мав, — життя, за нас, за мир, за вільну Україну, маючи ще багато нездійснених мрій та нереалізованих планів», — розповіла його дружина Альона. Поховали героя у с. Крученець на Житомирщині. Вдома на Юрія чекали батьки Лариса та Микола, дружина Альона, син Артем та сестра Людмила.