- Укр
- Англ
Конотопенко Юрій Михайлович (Конотоп)
8 липня 1990 – 22 жовтня 2023Луганська обл. – Сумська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Юрій Конотопенко (позивний Конотоп) зазнав мінно-вибухової травми, несумісної з життям, 22 жовтня 2023 р. поблизу с. Вовківка Сумської області. Захисникові назавжди 33 роки. Народився Юрій у с-щі Новопсков (нині с-ще Айдар) на Луганщині. Згодом родина переїхала до с. Княжичі Київської області, де минуло його дитинство та юність. Мав середню спеціальну освіту. Був у постійних пошуках себе, спробував себе у різних сферах діяльності: від випікання хліба до реставрації автомобільних дисків. Працював у мережі автосервісу «Хантерс гараж». Із родиною проживав у Києві. Свій шлях воїна почав у 2015 р. Брав участь в АТО на Луганщині й Донеччині. Під час повномасштабної війни боронив країну у складі Центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) Військової служби правопорядку ЗСУ. Обіймав посаду старшого стрільця відділення спеціального призначення. Після перемоги планував одружитись зі своєю коханою Вікторією. «По-справжньому справжній — це слова, які влучно характеризують цю людину. Бунтар по життю, зухвалий та прямолінійний, ніколи не боявся мріяти і діяти. Юра змінив мене та моє життя загалом. Подарував мені сенс життя, доньку Емілію, маленьку версію його самого», — написала цивільна дружина загиблого Вікторія. Юрій нагороджений нагрудними знаками «Золотий хрест», «Учасник АТО» та «Перемога за нами» Сектор «Б». Також йому присвоєно орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Поховали захисника на Новому кладовищі у с. Княжичі Київської області. В Юрія залишились цивільна дружина Вікторія, донька Емілія, донька Соломія від попереднього шлюбу, сестри та брати.Платформа пам'яті 'Меморіал'