Мізунський Юрій Миколайович (Гаррі)

Боєць Юрій Мізунський, позивний Гаррі, загинув 28 листопада 2022 року в бою з ворожою групою розвідки під Бахмутом на Донеччині. Йому було 23 роки. Юрій народився у Львові. Навчався у місцевій школі №96. У 2021 році успішно закінчив Національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Лісове господарство», здобувши освітній ступінь магістра. Цікавився motion design та фотографією. Головною ціллю після 2014 року в Юрія стало бажання піти воювати і захищати країну. На початку АТО йому було 14 років. Хлопець з нетерпінням чекав повноліття, щоб вступити на військову кафедру. Під час повномасштабної війни здійснив мрію та став на захист України. Служив у протитанковому взводі роти вогневої підтримки 215-го батальйону 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. «Наш Мізуно молодший все своє життя був дуже активним хлопцем. Він брав участь у різних молодіжних гуртках, лекціях. Був також учасником організації «Молоді Лідери України». Він завжди об'єднував людей навколо себе. Любив активний спосіб життя. Його змонтовані власноруч відео випадкових людей на вулиці, природи чи просто дощу завжди викликали захоплення. Він, як доброї душі людина, пропонував свою допомогу і ніколи не відмовляв. Був чудовим сином, будував з батьком сауну біля хати, доглядав за газоном, страшенно любив собак. Мав багато планів на життя. Йому у 23 роки під час війни пропонували хорошу посаду у компанії, де він працював, але він все відповідав: «Вже після перемоги». Під час перебування на фронті написав молитву: «Вірою і правдою йду забирати своє, за мертвих, живих і ненароджених». Мені здається, не війною має жити людина в 23 роки, та він хотів справедливості, його мучила вона, він не боявся. На полі бою Гаррі врятував трьох поранених побратимів, повернувся додому після контузії, але він так відчував себе потрібним на фронті, що через декілька днів поїхав назад, після чого загинув. Мало слів існує, щоб описати, яку молоду людину з великим майбутнім забрала війна, і кожному болить за свого воїна. Усім не терпиться знову зустрітись з тобою, бо ти був тим, до кого горнуться люди. Слава нашим відчайдушним Героям!» – розповіла близька подруга полеглого воїна. «Ти був дуже сміливий, ти міг залишитися, але пішов в перший день добровольцем. Хоч ти був молодшим на 11 років, але я на тебе рівнявся. Тебе любили всі, бо ти був розумний, добрий, завжди відгукувався на допомогу», – написав старший брат героя Василь. Юрія поховали у селі Зубра на Львівщині. У нього залишилися батьки і брат.