Лисоконь Юрій Олександрович (Добродій)

Старший сержант Юрій Лисоконь (позивний Добродій) загинув 8 травня 2022 р. унаслідок прямого авіаційного удару в м. Маріуполь Донецької області. Захиснику було 38 років. Юрій народився в м. Бурштин Івано-Франківської області. Закінчив Рогатинський державний аграрний коледж за програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії «С». Працював помічником машиніста екскаватора Бурштинської ТЕС. У мирному житті займався відеозйомкою. У 2015 р. став військовим відеооператором у редакції газети «Чорне сонце» полку «Азов». Любив собак. У 2016 р. сформував та очолив кінологічний підрозділ полку «Азов». У 2019 р. у боях на Світлодарській дузі чоловік отримав травми ноги та голови, однак продовжив виконувати свій обов'язок перед Батьківщиною. Під час повномасштабного російського вторгнення обіймав посаду головного сержанта снайперського підрозділу в ОЗСП «Азов» і з перших днів боронив Маріуполь. Юрій Лисоконь був нагороджений відзнаками «За військову службу Україні», «За оборону Маріуполя» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Юра писав мені: «Я маю бути тут, захищати Україну...». Для мене Юра — сталевий воїн із найдобрішим серцем у світі. Я захоплююся його здатністю приймати завжди мудрі рішення. Він чесний, справедливий, відповідальний. Мудрий чоловік та батько, захисник. Голосу Юри я не чула з лютого 2022 р. Майже 10 років Юрій захищав нашу державу, залишаючись вірним своїм переконанням та Україні. У нашому місті є напис на одній маленькій будівлі, це слова Івана Франка: «Лиш борися — не мирися. Краще впадь — але не зрадь!». Ці слова і є віддзеркаленням душі Юри. Такий він, мій вічний борець, мій відважний воїн, той, хто готовий віддати життя за те, аби ми жили. Жили у вільній країні», — розповіла його дружина Наталія. В Юрія залишились дружина, син і донька.