Юрій Олегович. Самойленко (Янів)

Самойленко Юрій Олегович народився 13 грудня 1987 р. у м. Обухів Київської області. Навчався в ЗОШ № 5, у старших класах перейшов навчатися до Обухівського ліцею № 1 ім. А. Малишка. У 2006 р. вступив до Міжрегіональної академії управління персоналом на спеціальність «Менеджмент організацій місцевого самоврядування». Деякий час працював у торгівлі, а згодом пішов на контрактну службу до військової частини в с. Підгірці Обухівського району. У 2014 р. став добровольцем у батальйоні міліції особливого призначення «Золоті ворота». Під час служби в батальйоні познайомився і почав зустрічатися з майбутньою дружиною, яка також служила в батальйоні. У 2016 р. пара одружилася. Згодом у сім’ї народилася донька. У 2016 р. звільнився та вступив до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, де вчився й проходив підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу. Працював інструктором зі стрільби у тирі. Згодом підписав контракт із ЗСУ, служив у 135-му батальйоні територіальної оборони Обухівського району. Після початку повномасштабного російського вторгнення став лідером групи футбольних хуліганів клубу «Арсенал-Київ», які пішли служити в тероборону. Сам Юрій був давнім учасником антифашистського руху. Влітку 2022 р. перевівся до 6-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу, де обіймав посаду заступника командира батальйону, а згодом — командира роти. Брав участь у Балаклійському прориві, на одному з бойових завдань 9 вересня отримав кульове поранення у живіт. Був евакуйований до лікарні, де його прооперували, але 10 вересня о 1.40 серце героя зупинилося. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Самойленка Юрія Олеговича нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.