Самойленко Юрій Олегович (Янів)
13 грудня 1987 – 10 вересня 2022Київська обл. – Харківська обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Biography
Самойленко Юрій Олегович народився 13 грудня 1987 р. у м. Обухів Київської області. Навчався в ЗОШ № 5, у старших класах перейшов навчатися до Обухівського ліцею № 1 ім. А. Малишка. У 2006 р. вступив до Міжрегіональної академії управління персоналом на спеціальність «Менеджмент організацій місцевого самоврядування». Деякий час працював у торгівлі, а згодом пішов на контрактну службу до військової частини в с. Підгірці Обухівського району. У 2014 р. став добровольцем у батальйоні міліції особливого призначення «Золоті ворота». Під час служби в батальйоні познайомився і почав зустрічатися з майбутньою дружиною, яка також служила в батальйоні. У 2016 р. пара одружилася. Згодом у сім’ї народилася донька. У 2016 р. звільнився та вступив до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, де вчився й проходив підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу. Працював інструктором зі стрільби у тирі. Згодом підписав контракт із ЗСУ, служив у 135-му батальйоні територіальної оборони Обухівського району. Після початку повномасштабного російського вторгнення став лідером групи футбольних хуліганів клубу «Арсенал-Київ», які пішли служити в тероборону. Сам Юрій був давнім учасником антифашистського руху. Влітку 2022 р. перевівся до 6-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу, де обіймав посаду заступника командира батальйону, а згодом — командира роти. Брав участь у Балаклійському прориві, на одному з бойових завдань 9 вересня отримав кульове поранення у живіт. Був евакуйований до лікарні, де його прооперували, але 10 вересня о 1.40 серце героя зупинилося. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Самойленка Юрія Олеговича нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.Burial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- Старший лейтенант Юрій Самойленко, позивний Янів, отримав важке кульове поранення в живіт 9 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання із зачистки ворога під Балаклією на Харківщині. Був евакуйований до лікарні, де його прооперували. Але 10 вересня о 01:40 серце воїна зупинилося. Офіцеру було 34 роки. Юрій народився в місті Обухів Київської області. Навчався в Обухівському ліцеї №1. У 2011 році закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом у Києві за спеціальністю «Менеджмент організацій місцевого самоврядування». Деякий час працював у торгівлі, але мріяв про військову службу. Згодом залишив роботу і пішов служити за контрактом. Коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, Юрій став добровольцем у батальйоні міліції особливого призначення «Золоті ворота». Через два роки звільнився та вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, де вчився за програмою підготовки офіцерів запасу. Паралельно працював інструктором зі стрільби у тирі, оскільки дуже добре володів усіма видами зброї та влучно стріляв. Згодом чоловік підписав контракт на військову службу у 135-му батальйоні територіальної оборони Обухівського району. Потім перевівся до 6-го батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», де був на посаді заступника командира батальйону. Під час повномасштабної війни Янів з перших днів разом із побратимами обороняв Україну від окупантів. Під час перебування на Харківщині командував бойоворою ротою. «Юра любив більш за все проводити час зі сім'єю. Вибиратися на прогулянки в ліс, їздити на стрільбище та удосконалювати свої навички… Ми більше не зможемо його почути, побачити, обійняти. Але він буде завжди у наших серцях, розповідях, а донечка буде вихована гідною людиною, як цього хотів батько, і знатиме, як він її любив і хотів, щоб росла щасливою дівчинкою під мирним небом. Юра був людиною честі. Він разом з іншими хлопцями був заряджений на боротьбу і прагнув іти вперед», – написала дружина загиблого Анастасія. Поховали офіцера в рідному Обухові. На Юрія чекали батьки, дружина та донька, якій на момент загибелі тата було 5 років.Платформа пам'яті 'Меморіал'