- Укр
- Англ
Ворона Юрій Сергійович
5 липня 1996 – 9 березня 2022Чернігівська обл. – Чернігівська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Ворона Юрій Сергійович народився у 1996 р. на Чернігівщині. Професійно займався боксом: був триразовим чемпіоном Чернігівської області, а також призером українських та міжнародних змагань. Із початком повномасштабного військового вторгнення рф в Україну пішов добровольцем до територіальної оборони ЗСУ та перебував на передовій. Востаннє Юрій Ворона вийшов на зв’язок 8 березня 2022 р., а після того зник. Рідні та друзі шукали три тижні у лікарнях, навколишніх селах, розміщували сотні повідомлень у соціальних мережах. Юрій загинув у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну поблизу с. Лукашівка, що за 17 км від м. Чернігів. Після успішного бою за с. Количівка Юрія Ворону з бойовими товаришами направили захищати с. Лукашівка. Там почався запеклий бій, в якому спортсмен загинув, діставши осколкове поранення в голову. Місцеві жителі поховали загиблих хлопців у своєму селі, а коли туди зайшли українські війська, показали місце, де поховали захисників. Тіло Юрія Ворони знайшли лише 4 квітня 2022 р., після відступу російських військ. Перепоховали героя у с. Листвен Чернігівської області, де Юрій мешкав останніми роками.Burial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- Солдат Юрій Ворона загинув 9 березня 2022 року, обороняючи рідну Чернігівщину від російських окупантів. Коли ворог почав наступ на село Лукашівку, отримав осколкове поранення в голову. Юрій народився в селі Сохачі Чернігівської області. Там жив до 2008 року, потім разом з мамою та сестрою переїхав до села Великий Листвен. Там закінчив школу. Потім вступив до Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (зараз – Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка). Жив у Чернігові. Професійно займався боксом, приділяв йому майже весь вільний час. Був триразовим чемпіоном Чернігівщини та багаторазовим переможцем різних змагань, зокрема й міжнародних. Мав багато нагород і грамот. Періодично їздив за кордон на роботу. У вільний час робив ремонти у квартирах на замовлення. 16 січня 2022 року чоловік повернувся з Англії, де працював на зборі врожаю помідорів. А вже наступного місяця почалася повномасштабна війна. У перші дні Юрій долучився до лав добровольців ТРО. Без бойового досвіду чоловік став розвідником 21-го окремого стрілецького батальйону в\/ч А7105. Весь час перебував на передовій. Востаннє виходив на зв'язок з рідними за день до загибелі. «Мій син був дуже добрим, чесним, справедливим і дуже порядним. Люди говорили, що він розумний не по роках. Він був ще дитиною, а мислив як дорослий чоловік. Після смерті свого батька завжди казав, що ніколи мене не покине, всі труднощі переживемо і все обов'язково буде добре. Так і було. Юра – моя гордість, моя надія, опора та підтримка. Для нас всіх він був захистом та оберегом. За ним тягнулось дуже багато людей. Всі його поважали й цінували. Був готовий прийти на допомогу кожному в будь-яку хвилину. Завжди всім казав: «Моя мама не повинна ні в чому мати потреби. І ніхто ніколи не повинен її ображати»… Того дня, коли росіяни зайшли в село Лукашівку, то добили Юру з автомата. У сина були прострелені шия і грудна клітка. Він помер на місці бою… Сина вбили і моє життя забрали назавжди. Без Юри я стала круглою сиротою при живих батьках. Згораю заживо в пеклі кожного дня», – поділилася Галина Олександрівна. Посмертно солдат Ворона Юрій Сергійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Похований захисник у селі Великий Листвен на Чернігівщині. В Юрія залишилися мама, старша сестра та молодший брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'