Logo site

Мельник Юрій Вікторович

1 січня 1972 – 7 січня 2015
Черкаська обл. – Донецька обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
Старший сержантСтарший сержант

    • Біографія

      Спочатку був снайпером у складі 51-ї бригади. Брав участь в АТО у Донецькій області, пройшов у серпні 2014 р. бої під Іловайськом. Після розформування бригади був переведений у 128-му бригаду водієм автобуса, який розвозив особовий склад по блокпостах.

    • Військова служба

      Старший сержант, Водій
      128 окрема гірсько-піхотна бригада
      Помер 7 січня 2015 р. унаслідок загострення хронічної хвороби в місці розташування підрозділу в районі м. Дебальцеве Донецької області.

    • Місце поховання

      Кладовище с. Вербка (Городківська ТГ, Тульчинський р-н., Вінницька обл.)

    • Фото і відео

    • Україна пам'ятає

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      • Від рідних
      • Любимо, сумуємо
        Від племінниці
      • Від рідних
      • Вічна незгасима пам'ять вірному сину України
        Від ГО «Єдина родина Вінниччини»
      • Із співчуттям та болем Війна забрала одне життя У дні зимові, на Різдво Христове. Пішов до Бога вірний патріот У свято гарне, чисте і казкове. Він — наш земляк,у Вербці працював, Посади в господарстві обіймав він різні, Трудяга, чемний, добрий чоловік Пишались односельці ним і рідні. Повістка в червні Юрію прийшла — Вкраїну-неньку треба боронити, Пішов він в саме пекло на Донбас, Щоб ворогів проклятих спопелити. Виконував обов'язок він свій І під Дебальцевим прийшлось йому бути, Під Іловайськом пекло пережив, Зумів на собі горе все відчути. Своє здоров'я Юрій підірвав, У госпіталь потрапив, лікувався, А згодом повернувся на війну — Він патріотом вірним залишився. В холодний вечір на Різдво святе, На Небеса душа його злетіла, І над Артемівськом засяяла зоря — У Божий Рай потрапити хотіла. Холодний вітер віяв, поспішав, Із Сходу звістку ніс він односельцям, Його родині, друзям і близьким Ця звістка з болем обірвала серце. Провести в путь зібралось все село. Море людей і плакали, й ридали. Бо справжнього солдата і бійця Із Гімном, із молитвами ховали. Салют військовий гучно пролунав І вголос, схлипуючи, плакала родина, Нехай у Царство Бог його прийме — Всеукраїнського героя, батька, сина. Сили й терпіння, Боже, рідним дай Біль винести Господь допомагає, Герої залишаються живі І кожен з нас усіх їх пам'ятає. 15.01.2015. Світлана Бойко
      • Ангел

    • Публікації

      Ще не додано