Сініченко Юрій Валерійович (Малий)

28-річний солдат Юрій Сініченко помер 8 вересня 2022 р. у шпиталі. 26 травня під час виконання бойового завдання у Донецькій області дістав важке осколкове поранення голови. Після цього перебував у комі в лікарнях Дніпра, Києва, Вінниці. Йому зробили кілька операцій. Лікарі 4 місяці боролися за життя воїна. Юрій народився в с. Микулинці Вінницької області. Навчався у місцевій школі. З юних років багато уваги приділяв спорту, неодноразово посідав призові місця у змаганнях із футболу та хортингу. У 2012 р. закінчив Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище, де здобув фах оператора комп'ютерного набору, електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин. У 2015–2016 рр. проходив строкову службу в ЗСУ. У 2018–2019 рр. Юрій брав участь у російсько-українській війні. Воював на території проведення ООС. Побратими називали його Юрком або Малим. З початком повномасштабної війни чоловік знову взяв до рук зброю, щоб боронити Україну від окупантів. Обіймав посаду стрільця у 120-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Воював на Донеччині. За час служби військовий неодноразово був відзначений командуванням нагородами. У липні 2022 р. солдата Юрія Сініченка нагородили медаллю «За військову службу Україні». «Я — дружина товариша Юрчика, з яким він виріс і дружив усе життя. Юрчик — це найсвітліша людина, яка колись зустрічалась мені. Він завжди усміхався, ніс позитив, допомагав, був надійною підтримкою та опорою для кожного», — розповіла Аліна Петлінська. Поховали Юрія у рідному селі. Вдома на нього чекали батьки і брат. Своєї родини він не встиг створити.