Сініченко Юрій Валерійович (Малий)
14 квітня 1994 – 8 вересня 2022Вінницька обл. – Донецька обл.
Biography
Not yet addedMilitary service
СолдатNot yet addedBurial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- 28-річний солдат Юрій Сініченко помер 8 вересня 2022 р. у шпиталі. 26 травня під час виконання бойового завдання у Донецькій області дістав важке осколкове поранення голови. Після цього перебував у комі в лікарнях Дніпра, Києва, Вінниці. Йому зробили кілька операцій. Лікарі 4 місяці боролися за життя воїна. Юрій народився в с. Микулинці Вінницької області. Навчався у місцевій школі. З юних років багато уваги приділяв спорту, неодноразово посідав призові місця у змаганнях із футболу та хортингу. У 2012 р. закінчив Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище, де здобув фах оператора комп'ютерного набору, електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин. У 2015–2016 рр. проходив строкову службу в ЗСУ. У 2018–2019 рр. Юрій брав участь у російсько-українській війні. Воював на території проведення ООС. Побратими називали його Юрком або Малим. З початком повномасштабної війни чоловік знову взяв до рук зброю, щоб боронити Україну від окупантів. Обіймав посаду стрільця у 120-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Воював на Донеччині. За час служби військовий неодноразово був відзначений командуванням нагородами. У липні 2022 р. солдата Юрія Сініченка нагородили медаллю «За військову службу Україні». «Я — дружина товариша Юрчика, з яким він виріс і дружив усе життя. Юрчик — це найсвітліша людина, яка колись зустрічалась мені. Він завжди усміхався, ніс позитив, допомагав, був надійною підтримкою та опорою для кожного», — розповіла Аліна Петлінська. Поховали Юрія у рідному селі. Вдома на нього чекали батьки і брат. Своєї родини він не встиг створити.Платформа пам'яті 'Меморіал'