Гнот Анатолій Іванович (Єнот)
30 квітня 1996 – 14 вересня 2022Харківська обл. – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Гнот Анатолій Іванович народився 30 квітня 1996 р. у с. Вербівка Балаклійського району Харківської області. До війни був фанатом харківського «Металіста». 24 лютого 2022 р., на початку повномасштабної війни, Анатолій привів до «Фрайкору» молодшого брата, а сам продовжив служити у Збройних силах України. Анатолій Гнот двічі був поранений за час служби. Загинув 14 вересня 2022 р. під час контрнаступу на Слобожанщині, визволяючи рідне місто Балаклія. Похований 16 вересня 2022 р. Залишилися дружина і батьки.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Анатолій Гнот (позивний Єнот) загинув 14 вересня 2022 р. під час звільнення Харківщини від російських окупантів. Він підірвався на міні біля с. Гракове. Захиснику було 26 років. Анатолій народився у с. Вербівка Харківської області. Закінчив Вербівську школу. Потім навчався у Харківському механіко-технологічному коледжі. Захоплювався футболом, вболівав за ФК «Металіст». Із 2016 р. чоловік служив за контрактом у Збройних силах України. Спочатку був помічником кухаря, а згодом перевівся на бойову посаду. Брав участь в АТО / ООС у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади, потім служив у лавах 92-ї окремої механізованої бригади. У складі останньої воював і під час повномасштабної війни. Із 24 лютого 2022 р. боронив рідну Харківщину від окупантів. За свою службу отримав відзнаки «Захиснику Вітчизни» та «За військову службу Україні». «Мій брат був добрим і щирим, завжди всім готовий допомогти, дуже любив тварин і дітей. Він був справжнім патріотом, який любив свою справу і країну. Мужній, розумний. Нам його дуже не вистачає», — розповіла рідна сестра загиблого Юлія. Поховали героя на Алеї Слави кладовища № 18 у Харкові. В Анатолія залишились батьки, дружина, сестра, бабусі, племінник. Молодший брат Артем служив у підрозділі «Фрайкор» і загинув через рік на Куп'янському напрямку. Посмертно Анатолій Гнот нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'