Славич Андрій Іванович (Сапсан)

«Азовець» Андрій Славич (позивний Сапсан) загинув 10 грудня 2023 р. у бою з ворогом на території Серебрянського лісництва, в районі м. Кремінна на Луганщині. Його життя обірвав мінометний обстріл. Воїну назавжди залишилось 23 роки. Андрій народився у с. Боберка Львівської області. Закінчив школу в с. Верхні Гаї. Потім навчався у Дрогобицькому фаховому коледжі нафти і газу. Згодом їздив працювати за кордон. Захоплювався читанням. Писав вірші. Робив це навіть на полі бою. У перші дні повномасштабної війни Андрій став на захист України. Спочатку служив у 103-й бригаді ТРО. Після поранення та реабілітації перевівся до 12-ї бригади спецпризначення НГУ «Азов», де на підготовці потрапив у четвірку кращих із сотні побратимів. Обіймав посаду водія-механіка. «Андрій любив це життя, попри всі його перешкоди і труднощі. Щирий, усміхнений і дуже добрий, завжди готовий протягнути руку допомоги. Немов промінчик сонця, який приніс радість у життя тих, хто його знав, запалив серце кожного та залишив у ньому слід… Його багатогранність завжди вражала. Це мужній воїн із власними переконаннями та справжньою силою духу. Побратими описали його як людину, з якою ніколи не було страшно. Людина з великим серцем, яка не боялася викликів долі… Загинув Андрій через місяць після нашого весілля. Встиг дізнатися про мою вагітність і сказав, як назвати дитинку. Коли він пішов на свій останній штурм, я йшла на перше УЗД, яке він уже не побачив», — розповіла дружина загиблого Анастасія. Поховали героя на Алеї Слави у м. Дрогобич. В Андрія залишилися мама, вагітна на час його загибелі дружина, двоє дітей, дві сестри та бабуся. Посмертно старший солдат Андрій Славич був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.