Тарчинський Андрій Миколайович
8 лютого 1974 – 20 вересня 2023Херсонська обл. – Херсонська обл.
Біографія
Тарчинський Андрій Миколайович народився 8 лютого 1974 року у місті Херсон де й проживав. Служив в армії, брав участь у бойових діях у Боснії та Герцеговині. У 1995 році почав працювати у патрульно-постову службу міста Херсон. В 2001-му році, в складі миротворчої місії поїхав у Косово. У 2014 році, після анексії Криму Росією, добровільно записався у батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». Під час однієї з операцій, разом із 30-ма бійцями батальйону «Херсон», увійшли 23 серпня в місто Іловайськ, Донецької області де зайняли позиції у школі № 14. Згодом перейшли у залізничне депо. Разом із бійцями батальйонів «Донбас» і «Миротворець» героїчно тримали оборону під час чого Тарчинський Андрій отримав бойове поранення. Успішно вийшов з Іловайського котла. Після лікування і реабілітації Андрій Тарчинський продовжив службу у лавах батальйону «Херсон» де мав постійні відрядження у зону АТО. Після повернення із зони АТО Андрій перевівся на службу поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.Вранці, 19 вересня 2023 під час артиллерийского обстрілу по місту, Андрій знаходився поруч з місцем влучання на патрулюванні. Тоді артилерійський снаряд впав на вулиці Нафтовиків поруч з тролейбусом (бортовий номер 501) що був на маршруті № 9. Від отриманих поранень Андрій загинув.Військова служба
Старший сержант поліціїЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Поліцейський Андрій Тарчинський – пройшов миротворчі місії, Іловайське пекло, але загинув у результаті ворожого обстрілу на вже деокупованій Херсонщині Андрій був миротворцем у Боснії та Герцеговині, у Косово, а після анексії Криму у 2014 році добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон», й невдовзі виїхав на схід України. Разом із побратимами пройшов Іловайське пекло, рятував там бійців, був сам тяжко поранений, але вийшов із ворожого оточення. Колега Андрія із позивним Гема згадує: «З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Уже на той час він мав досвід участі у бойових діях у складі миротворчих місій. Він передавав нам свій досвід, навчав, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську, отримавши поранення, він допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації». Після повернення із зони АТО Андрій Тарчинський продовжив службу поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції. Після деокупації правобережжя Херсонщини підрозділ Андрія Тарчинського повернувся до виконання своїх службових обов'язків. Разом з колегами поліцейський забезпечував проведення контрдиверсійних, стабілізаційних заходів на території обласного центру та інших деокупованих населених пунктів Херсонської області. Керівник поліцейського підрозділу Микола Іващенко згадує про Андрія Тарчинського: «З Андрієм познайомився ще у 2014 році, коли я прийшов до лав МВС України у батальйон «Херсон». Він завжди був позитивною людиною. Йому можна було довірити завдання різного характеру. У колег мав авторитет, всі прислуховувалися до його думки. Андрій прагнув вдосконалювати службові катери, постійно щось ремонтував, підфарбовував, навіть у вільний час займався цими справами. Видно було, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Загибель Андрія стала дуже великою втратою для підрозділу, для поліції Херсонщини, оскільки він був патріотом із великої літери». Вранці 19 вересня 2023 року поліцейський екіпаж водної поліції, у складі якого перебував й старший сержант поліції Андрій Тарчинський, вирушив за встановленим маршрутом на патрулювання території Херсонщини. У цей час відбувся ворожий артобстріл, у результаті якого Андрій отримав поранення, несумісні з життям. Поліцейському було 49 років. Без сина залишилася мати, без чоловіка – дружина, без батька – двоє доньок. Його менша донька Ганна з теплом розповідає про батька: «Я дуже пишаюся поліцією, своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну, дуже сильно любив її. Він був дуже доброзичливою та світлою людиною, підтримкою та опорою нашої сім'ї. Він захищав наше життя, інших людей, своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться для нас Героєм». Андрія Тарчинського поховали у Херсоні поруч із полеглими побратимами. Його загибель – важка й болісна втрата для колег. На честь героя-правоохоронця Андрія Тарчинського перейменували вулицю у Центральному районі Херсона. Вічна слава та пам'ять захиснику України!Книга пам'яті органів системи МВС