Лисаковський Андрій Русланович (Defolt)
15 грудня 1996 – 16 лютого 2023
Солдат
Біографія
Андрій Русланович Лисаковський народився 15 грудня 1996 року в селі Слобідка-Красилівська на Хмельниччині, навчався у місцевій школі. У 11 років втратив батька, рано став самостійним і багато допомагав матері по господарству. З дитинства цікавився спортом і технікою, навчався працювати руками.
Після закінчення 9 класу навчався у Красилівському професійному ліцеї, де здобув професії штукатура-маляра та електрозварника. Отримав водійські права, працював за кордоном. У 2018–2019 роках проходив строкову військову службу в Чернігові.
Військова служба
Солдат, Стрілець-снайперПісля початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи за кордоном, ухвалив рішення повернутися в Україну. 27 лютого 2022 року приїхав додому, а вже 28 лютого добровольцем вступив до лав ЗСУ. Після підготовки служив у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, брав участь у боях на Київщині, Донеччині та Харківщині. Під час звільнення Київської області був поранений, але продовжив службу.
На Донеччині виконував обов’язки мінометника та водія, евакуйовував поранених. З початку 2023 року воював у районі Бахмута. Востаннє зв’язувався з рідними 14 лютого 2023 року.
Загинув 16 лютого 2023 року під час бою внаслідок мінометного обстрілу в районі с. Білогорівка Бахмутського району Донецької області.
- м. Красилів, міське кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Світ став тихішим без тебе, Андрію…
Ти був більше ніж кум, друг — ти був вибором серця. Людиною, яку життя подарувало не по крові, а по довірі, честі й любові. Бути кумами з тобою було великою гордістю і щастям.Твій сміх, твоя щирість, твоя сила — все це назавжди залишиться з нами.
Ти вмів підтримати словом і мовчанням, розділити радість і взяти на себе біль. Ти жив по-справжньому — чесно, гідно, з відкритим серцем. І пішов, залишивши порожнечу, яку неможливо заповнити.
Боляче усвідомлювати, що більше не почуємо твого голосу, не обіймемо, не порадимось. Але пам’ять про тебе житиме в кожному спогаді, у кожній молитві, у наших серцях — назавжди.
Дякую тобі за дружбу, за довіру, за все, що ти був у нашому житті.
Спочивай з миром, дорогий Андрію. Ти — з нами, допоки б'ються наші серця. ?️
Вшанування пам'яті
Світла пам'ять, друже ❤️
Спочивай з миром, Золотко ?
Вічна пам'ять Герою!
Світла пам'ять, Наш Янгол ?
Тобі назавжди, Андрійко, залишиться 26… Але все моє життя ти будеш жити в моєму серці. Дякую тобі, братику, за найщиріше дитинство, вірність, виховання, постійну твою підтримку — завжди і навіть зараз, з небес.
Я любитиму тебе через усі світи, через вічну вічність, адже наша з тобою любов житиме вічно…
Публікації
Ще не додано
