Знак Артем Вікторович

Артем Знак народився 17 листопада 1984 року в Києві у родині кадрових військовослужбовців. З дитинства він захоплювався авіацією, малював літаки та мріяв про небо й техніку.

Після школи навчався у технікумі інформаційних систем і технологій КНЕУ за спеціальністю «Програмування», який закінчив із відзнакою. Згодом здобув освіту в КПІ за напрямом «Системи керування літальних апаратів і комплексів», паралельно отримав дипломи ще двох закладів освіти та пройшов військову підготовку, здобувши звання молодшого лейтенанта запасу.

У юності Артем був надзвичайно активним: займався акробатикою (КМС), захоплювався велоспортом і навіть власноруч зібрав велосипед, на якому подолав маршрут Київ — Кам’янець-Подільський. У дорослому житті любив рибальство та мотоспорт, а до служби працював у сфері тендерних закупівель.

У 2011 році створив сім’ю з Наталією, а вже у 2012 році вони оселилися в Ірпені. У подружжя народилося двоє доньок — Валерія та Ангеліна, які стали для нього головним сенсом життя. Саме їм він присвячував увесь свій вільний час, передаючи любов до світу й рідної землі.

Службу в Збройних силах України розпочав у 2016 році в 1-й окремій танковій бригаді, де був командиром радіорелейного взводу. Брав участь в АТО на Донбасі, мав статус учасника бойових дій.

Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році захищав Київщину — Бучу, Ірпінь, Гостомель і Київ. Після цього продовжив службу у Святошинському ТЦК та СП у Києві, де обіймав посаду начальника відділення офіцерів запасу і кадрів, у званні капітана.

18 червня 2022 року Артем Знак загинув під час служби в Києві. Похований в Ірпені на Алеї пам’яті захисників України.