Колісник Дан Вікторович

Я СТАВ, МАТУСЮ, АНГЕЛОМ ТВОЇМ Матусю, заспокійся і не плач , Не виплачеш… Не прийду до порога… Пробач, синочка, матінко, пробач за сльози, за розлуку, за тривоги. Я став, рідненька, Ангелом твоїм, Я знаю, бачу, чую твої кроки. Відкинь журбу і спокоєм засій всі дні свої і довгі свої роки. А біля мене райський сад цвіте, Проблем немає, Ангелів багато, Вік зупинився, час мій не іде, Життя земне змінило райське свято. Нікуди не спішу. Без метушні, Без болю, без тривог, і тихий спокій, Співаємо ми Ангельські пісні, Засвоюємо Господа уроки. Ти не журись, а Богу помолись, Я кожне слово, кожну думку чую, І усміхнись, як завше, усміхнись, А я тебе, ріднесенька, цілую. Коли ти спиш, я тихо підійду, Щоб не тривожити тебе, моя матусю, Я ніжно крилами своїми обійму, За тебе, мамо, щиро помолюся. Щоб Бог беріг щоночі і щодня, Дав сили, дав здоров'я і любові, Щоб ти її для інших віддала, І дні твого життя були чудові . Ти не печалься, я живу в раю, У милості Господній я купаюсь, Тебе любив, матусенько, й люблю, І за життям твоїм спостерігаю. А прийде час — зустрінемося ми І будемо з тобою нерозлучні, Ти у земній щоденній метушні, А я вже з Богом, в його Царстві вічнім. Для мами Дана Галини Петрівни