Апанасович Дмитро Мар'янович (Терор)
15 серпня 1989 – 24 березня 2022
Солдат
Біографія
(Використано матеріали сайту «Беларускі Мемарыял»).
Дмитро Мар’янович Апанасович (біл. Зьміцер Мар’янавіч Апанасовіч) народився 15 серпня 1989 року у м. Сморгоні Гродненської області тогочасних Білоруської РСР СРСР.
В юності захопився спортом: займався рукопашним боєм, ходив до тренажерного зала. Іншим захопленням Дмитра була скандинавська культура та міфологія.
У 2013—2014 рр. пройшов строкову військову службу у 38-й окремій гвардійській Віденській Червонопрапорній повітряно-десантній бригаді Сил спеціальних операцій Збройних сил Республіки Білорусь, дислокованій у м. Бресті. Пройшов снайперську підготовку.
За кілька років після звільнення у запас переїхав до Польщі, де працював водієм у сфері вантажних перевезень, жив у Варшаві.
2020 року, приїхавши ненадовго в Білорусь, Дмитро брав участь у протестах проти фальсифікації президентських виборів: з групою однодумців моніторів дії правоохоронців, евакуював поранених. Потому повернувся до Варшави, де продовжив працювати водієм-«дальнобійником». Востаннє він приїжджав у Білорусь провідати батьків незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну…
Військова служба
Солдат, Командир відділення24 лютого 2022 року Дмитро був у рейсі в Латвії, звідки, дізнавшись про російську агресію, терміново повернувся до Польщі, щоб їхати захищати Україну. Не повідомивши про своє рішення батькам та сестрі (згодом він сказав їм, що нібито поїхав у черговий тривалий рейс), на початку березня у складі першої групи білоруських добровольців він виїхав з Варшави у Львів, а звідти — у Київ. Там він долучився до «білоруської роти», на базі якої у березні 2022 року було сформовано добровольчий батальйон (з 21 травня 2022-го — полк) імені Кастуся Калиновського, підпорядкований Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України.
Дмитра було призначено командиром відділення і незабаром, після прискореної підготовки, він у складі взводу, який очолив Павло Суслов («Волат»), був направлений на оборону м. Ірпінь, у район військового госпіталя. У складі підрозділу також був друг Апанасовича з часів подій серпня 2020 року, білоруський доброволець Дмитро Горбач («Борт»).
Бої та обстріли (які для більшості білорусів були першими у житті) тривали майже безперервно протягом шести діб, добровольці визволили від окупантів цілий житловий квартал, знищили три ворожі бойові машини піхоти, проте й самі зазнали втрат.
24 березня 2022 року біля будинку на вулиці Варшавській Дмитро Апанасович дістав тяжке осколкове поранення в область правої лопатки унаслідок близького розриву снаряду 100-мм гармати БМП-3. Побратими надали йому допомогу та під обстрілом евакуювали до госпіталя. На жаль, незважаючи на зусилля лікарів, наступного дня 32-річний Дмитро помер.
29 березня в Києві однополчани провели прощальну церемонію, після якої тіло добровольця було кремовано.
Нагороджений заохочувальною відзнакою ГУР МО України «За бойові заслуги» (31 травня 2022, посмертно) та нагородою Ради Білоруської Народної Республіки — медаллю ордена Погоні (2022, посмертно).
На честь Дмитра його позивним був названий білоруський добровольчий батальйон «Терор» (до серпня 2022-го — у складі полку імені Кастуся Калиновського, потому — окремий підрозділ).
Рішенням Ірпінської міської ради від 26 березня 2026 року №4960-63-VIII Дмитру Мар’яновичу Апанасовичу присвоєно почесне звання «Почесний громадянин міста Ірпінь» (посмертно).
На місці, де Дмитро дістав смертельне поранення, міською владою Ірпеня встановлено меморіальну дошку.
Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано