Хоменко Дмитро Миколайович (Хома)

Дмитро народився в селі Поляниченці Фастівського району на Київщині, проте все своє життя прожив в Ірпені. Закінчив місцеву середню школу № 17 (нині — Академічний ліцей «Мрія»), а згодом здобув фах автомаляра у професійно-технічному училищі.У цивільному житті Дмитро встиг попрацювати за кордоном, аби забезпечити добробут своєї родини. Він був надзвичайно турботливим батьком, який понад усе любив свою донечку та сина. Його шлях активної боротьби розпочався з Революції Гідності, після якої він уже не міг залишатися осторонь долі країни. 

З 2014 року займався волонтерством, возив на Схід обладнання та медикаменти, а у 2016–2021 роках проходив службу за контрактом у Нацгвардії. За звільнення Часового Яру, Слов’янська та Сєвєродонецька був нагороджений численними медалями та грамотами.Коли ж почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро відразу повернувся до Ірпеня. Служив у військовій частині А7299 на посаді стрільця-помічника гранатометника роти вогневої підтримки. Разом із підрозділом гідно тримав оборону на найгарячіших напрямках, Авдіївському та Мар’їнському.15 січня 2024 року серце 44-річного героя зупинилося. Дмитро Хоменко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Побєда Донецької області.