Рейниш Дмитро Русланович (Рекс)
26 жовтня 2000 – 31 березня 2022Кіровоградська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Рейниш Дмитро Русланович народився 26 жовтня 2000 р. у м. Гайворон Кіровоградської області. Навчався у Гайворонській загальноосвітній школі. Після навчання у Київському спортивному ліцеї-інтернаті за спеціальністю «Веслування на байдарках» у 2018 р. вступив на заочне відділення факультету фізичної культури, спорту та здоров’я Університету Григорія Сковороди у м. Переяслав. Входив до збірної команди Києва. Працював фітнес-тренером у м. Київ. У 2020 р. вступив до окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну брав участь в обороні м. Маріуполь, був артилеристом, згодом перейшов у піхоту. Із лютого 2022 р. — навідник артилерійського дивізіону. Під час виконання бойового завдання потрапив в оточення. Він допоміг пораненому побратиму, але в цей час дістав численні кульові поранення. Командування вирішило евакуювати Дмитра разом з іншими пораненими військовими з «Азовсталі». 31 березня 2022 р. гелікоптер, в якому перебував військовий, збили російські солдати. Тіло загиблого Дмитра Рейниша наразі знаходиться в м. Маріуполь. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Рейниша Дмитра Руслановича нагороджено орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно).Військова служба
Солдат- Бадіка Денис
- Ваховський Іван
- Вовчок Дмитро (Шаман)
- Дяченко Максим (Міні Мі)
- Зозуля Олексій (Льотчик)
- Коваль Сергій (Мангол)
- Крамаренко Владислав (Крам)
- Романов Андрій (Ромель)
- Рясний Євген (Рясік)
- Тимусь Юрій
- Шкворець Андрій (Горон)
Бадіка Денис Михайлович20 липня 2000 – 31 березня 2022Ваховський Іван Володимирович24 червня 1996 – 31 березня 2022Вовчок Дмитро Сергійович (Шаман)12 травня 1999 – 31 березня 2022Дяченко Максим Ігорович (Міні Мі)23 травня 1993 – 31 березня 2022Зозуля Олексій Петрович (Льотчик)11 квітня 1970 – 31 березня 2022Коваль Сергій Олександрович (Мангол)5 лютого 1990 – 1 квітня 2022Крамаренко Владислав Вадимович (Крам)23 лютого 1996 – 31 березня 2022Романов Андрій Анатолійович (Ромель)16 лютого 1973 – 31 березня 2022Рясний Євген Вікторович (Рясік)29 листопада 1993 – 31 березня 2022Тимусь Юрій Володимирович2 травня 1987 – 31 березня 2022Шкворець Андрій Петрович (Горон)14 серпня 1970 – 31 березня 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 21-річний боєць полку «Азов» Дмитро Рейниш, позивний Рекс, загинув 31 березня 2022 року у Маріуполі. Під час евакуації поранених з «Азовсталі» гелікоптер, в якому були поранені бійці, збили. Серед тих поранених був і Рекс. Дмитро народився у місті Гайворон Кіровоградської області. Закінчив Гайвронську школу. Навчався у Київському спортивному ліцеї-інтернаті за направлення «веслування на байдарках». У 2018 році вступив на заочне відділення факультету фізичної культури, спорту та здоров'я Державного університету ім. Григорія Сковороди. Жив у Києві, працював на різних роботах. Згодом став фітнес-тренером, адже любив спорт. Також любив книжки і музику. У 2020-му чітко для себе вирішив, що піде в Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов». Коли почалася повномасштабна війна, Дмитро був артилеристом та обороняв Маріуполь разом з побратимами з полку. Згодом перейшов у піхоту. Під час виконання бойового завдання їх оточили. Рекс допоміг пораненому побратиму, але їм довелося розділитися, так він отримав чисельні кульові поранення. Командування вирішило евакуювати його з іншими пораненими військовими. Близькі та рідні Дмитра поки не мають змоги поховати свого Героя. «Ми були як рідні брати. Разом займалися веслуванням та виступали на Чемпіонатах України, згодом здружились, стали кращими друзями. Найщиріший хлопець, завжди був безкорисливий, душа компанії, той, який завжди прийде на допомогу, навіть якщо сам у скруті. Піклувався про батьків та допомагав, завжди їх шанував та розумів, навіть якщо сварились. Діма спочатку думав та аналізував, потім вже робив якісь висновки. Ніколи не засуджував людей, навіть коли знав ситуацію досконало. Хлопець, який не боявся ризикувати та досягати своїх цілей, чітко стояв на своєму, пройшовши свій тернистий шлях, який його ані трохи не надломив, тільки загартував характер», – сказав кращий друг захисника Павло Гапонов. Солдат Рейниш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У військовослужбовця залишилися батьки.Платформа пам'яті 'Меморіал'