Кияненко Дмитро Васильович (Грек)

Головний сержант Дмитро Кияненко загинув 18 вересня 2022 р. під час перебування у російському полоні в с-щі Оленівка Донецької області. Уламок осколково-фугасної міни пробив військовому шию. Через два місяці воїну мало виповнитися 26 років. Дмитро народився в с. Урзуф на Донеччині в родині військового. У 2003 р. пішов до 1-го класу місцевої школи. Любив вчитися, а також опановував бойові мистецтва та музичні інструменти. Після закінчення 9-го класу вступив до Маріупольського будівельного фахового коледжу. Згодом став студентом Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. Тоді ж Дмитро уклав контракт зі Збройними силами України та проходив службу в 56-й окремій мотопіхотній бригаді. Після закінчення контракту продовжив навчання і паралельно поповнив лави Донецького прикордонного загону. Жив із сім'єю у Маріуполі. У 2020 р. отримав диплом магістра. За кілька днів до повномасштабного вторгнення наполягав, щоб дружина з сином поїхали з міста, а вже 22 лютого 2022 р. назавжди попрощався з найближчими людьми. У складі Донецького прикордонного загону він став на захист Маріуполя. 19 травня разом із командиром за наказом вийшли з «Азовсталі» у російський полон. Воїн був поранений та перебував в Оленівці, де й загинув. «Мій чоловік був дуже життєрадісний, позитивний та веселий. Любив життя, радів усьому, ніколи не вступав у конфлікти. Завжди казав, сміючись, що народився на радість людям. Він знав так багато анекдотів, десятки цікавих історій, а деякі міг вигадувати на ходу. Комунікабельний, справжня душа компанії. Прекрасний батько та чоловік», — розповіла Аліна Демченко. Поховали захисника в с. Рожнів Івано-Франківської області, де на той час перебували його рідні. У Дмитра залишилися дружина, син, батьки та молодший брат. Захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).