Федоров Едуард Юрійович (Джигіт)
10 серпня 1996 – 2 липня 2018Черкаська обл. – Помер від поранень
МатросОрден «За мужність» III ступеня
Біографія
Народився в 1996 році у с. Валява на Черкащині, громадянин України.
Воював за нашу Батьківщину у складі 503-го окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗС України у званні матроса, мав позивний ''Джигіт''.
Помер 2 липня 2018 р. в зоні проведення ООС. Похований на кладовищі рідного села.
Указом Президента України № 239/2018 від 23.08.2018 р. посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Військова служба
Матрос, Навідник503 окремий батальйон морської піхоти
Відзнака «За оборону Маріуполя»- Відзнака «За заслуги перед Черкащиною»
- Орден «За мужність» III ступеня
- Почесний знак «Маріуполь. Відстояли - Перемогли»
Помер 2 липня 2018 р. у ВМКЦ Північного рeгіону (м. Харків), куди був доправлений 27 чeрвня 2018 р. із важким пораненням, отриманим під час обстрілу позицій ЗСУ поблизу с. Водяне Волноваського району Донецької області.- Кладовище с. Валява (Городищенська ТГ, Черкаський р-н., Черкаська обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Світлої пам'яті морпіха Едуарда Федорова Я пішов на війну… Ну, а звідти — прямісінько в небо Полетів з журавлями в чужі невідомі краї… Вража куля гаряча пірнула бідою між ребра, Лиш мене не оплакуйте, рідні й кохані мої… Побиватись за мною намарно, бо я не воскресну, Помоліться ви краще за душу мою молоду… І до вас я дощами, я променем сонця небесним В найрідніші обійми прилину, у ноги впаду… Вам у сни заявлюсь, стану гостем в думки ваші частим, Берегти вас з небес — моя місія нині свята… Лиш пробачте мене за коротке дароване щастя І пробачте мені, що дитина моя —сирота…
Публікації
Ще не додано
