Бужора Іван Петрович (Колобок)
31 липня 1982 – 11 січня 2023Чернівецька обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СержантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Головний сержант Іван Бужора (позивний Колобок) загинув 11 січня 2023 р. під час виконання бойового завдання неподалік с. Невське Луганської області. Захисник дістав поранення, несумісні з життям, унаслідок танкового обстрілу. Івану було 40 років. Він народився у с-щі Берегомет Вижницького району Чернівецької області. Закінчив Чернівецьке професійне училище № 4. Служив в армії. Одружився. Жив у с-щі Кути на Івано-Франківщині. У вересні 2014 р. чоловік був мобілізований. 13 місяців він воював у зоні проведення АТО. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Згодом працював на різних роботах, зокрема і за кордоном. Від початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав 107-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду командира зенітно-артилерійського відділення роти вогневої підтримки 93-го окремого батальйону територіальної оборони. Захищав Полтавську та Сумську області. Виконував бойові завдання під час звільнення с. Велика Комишуваха Харківської області. Організовував та здійснював керівництво особовим складом під час зачисток сіл Капитолівка й Оскіл на Харківщині, під час утримання району оборони батальйону вздовж державного кордону в Харківській області та на окремих напрямках Донецької та Луганської областей. Попри те, що мав не одну контузію, ніколи не залишав своїх побратимів, завжди був поруч. Під час одного з мінометних обстрілів зміг відтягнути трьох поранених бійців, чим врятував їм життя. «Ваня був коханим, люблячим, найкращим чоловіком і татусем. Його любили та поважали всі, хто знав. Він був завжди на позитиві, усміхненим, добрим, підтримував у тяжку хвилину. Ніколи не падав духом, завжди говорив, що все буде добре. Був відважним і хоробрим захисником нашої Батьківщини, відповідально ставився до своїх обов'язків, був товариським побратимом, завжди готовим прикрити собою інших», — написала дружина Ольга Лаврук. Поховали воїна в с-щі Кути. В Івана залишилися дружина, син, мама, брати і сестри.Платформа пам'яті 'Меморіал'