Ступак Іван Станіславович (Мажор)
10 лютого 1977 – 29 січня 2015Київська обл. – Донецька обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)
Біографія
До 1998 р. працював у ТОВ «Інтроверт» слюсарем та одночасно навчався у Національному аграрному університеті. Працював економістом на заводі «Радар», потім — у фінансовому управлінні Київської ОДА. З 1999 р. перейшов на роботу в АТ «Брокбізнесбанк», де обіймав посаду заступника керуючого з корпоративного бізнесу Київського ГРВ. 31 липня 2014 р. як офіцер запасу пішов добровольцем на військову службу боронити Батьківщину, з 20 серпня брав участь у бойових діях у зоні АТО. У 2014 р. балотувався у депутати Верховної Ради України від 91-го виборчого округу, заручившись підтримкою ГО «Самооборона Майдану Фастівщини», ГО «Самопоміч» та бойових товаришів.Військова служба
Старший лейтенант, Командир взводу25 oкремий мотопіхотний батальйон
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)Звання «Почесний громадянин м. Фастова» (посмертно)
- Барановський Василь
- Качкалда Микола
- Мельник Андрій
Барановський Василь Володимирович30 січня 1967 – 29 січня 2015Качкалда Микола Миколайович19 грудня 1972 – 29 січня 2015Мельник Андрій Іванович3 грудня 1979 – 29 січня 2015Загинув 29 січня 2015 р. поблизу м. Вуглегірськ Артемівського району Донецької області.- м. Фастів, Інтернаціональне кладовище, алея Слави
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Івану Ступаку присвячується… Схилилась, плаче над могилой Зблідніла, майже нежива На кого ж ти мене покинув? За що з тобою так війна? Без страху він пішов під кулі За волю нашу воював За Україну, за свободу Він душу й тіло віддавав Він вірив в нашу перемогу Про мирне небо мріяв так Вона все ж чуяла тривогу Як там, рідненький мій вояк… Благаю, лишися, не йди… Так не хотіла відпускати А він йшов далі до мети Мав до кінця він воювати Але болючий постріл в серце Без батька двох синів лишив І запекла пекучим перцем Душа тієї, що любив… Іван! Для всіх нас ти герой! Хай вороги паршиві знають Не знищив постріл тебе той… Справжні герої не вмирають… Хай з Богом спочиває… Світла пам'ять…Рябчук Аліна
Герою, Патріоту Івану Ступаку. Ніхто не вірить в те, що вже нема Серед людей такого патріота… Забрав Господь відтіль, де йде війна І відчинив тобі Раю ворота… Невже ти там потрібніший, ніж тут? Невже завершив усі свої справи? Герої не вмирають — в вічність йдуть І постають перед Всевишнім із братами… Та скільки ж ми побачим ще смертей? І скільки сліз проллємо, дивлячись у небо? Війна бере найкращих із людей Бере у вічність… Нам змиритись треба?! Та як змиритись, коли діти плачуть? Коли дружина мліє над труною Вони живим його ніколи не побачать. Віддав життя…Був забраний війною… Для нас Героєм назавжди він буде. І побратимів хай мине облава Ніхто з людей цей подвиг не забуде Тобі, Мажоре, гучно тричі: «СЛАВА!!!». Ніна Ігнатенко, 3.02.2015 р
Публікації
Ще не додано