Ваховський Іван Володимирович
24 червня 1996 – 31 березня 2022Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «Золота Зірка» (посмертно)
Біографія
Ваховський Іван Володимирович народився у 1997 р. у м. Броди Львівської області в багатодітній родині. Закінчив Харківський університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Після випуску потрапив на службу до 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди». Неодноразово брав участь у миротворчих місіях. Був учасником АТО та ООС. У 2021 р. Іван саме повернувся з Африки, з Республіки Конго. Освідчився коханій дівчині, вони планували одружитися. Іван уже купив будинок, машину та дуже хотів створити сім’ю. Однак почалася повномасштабна війна. Офіцер захищав українське небо від ворогів, за що у березні 2022 р. його нагородили орденом Данила Галицького. Загинув 31 березня 2022 р. у складі екіпажу вертольота Мі-8, коли той намагався евакуювати з оточеного Маріуполя важкопоранених захисників міста. Гелікоптер збили російські окупанти в с. Рибацьке поблизу Маріуполя. Залишилися мама, брат та наречена. Поховали Івана Ваховського 27 травня 2024 р. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого лейтенанта Ваховського Івана Володимировича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).Військова служба
Старший лейтенант- Бадіка Денис
- Вовчок Дмитро (Шаман)
- Дяченко Максим (Міні Мі)
- Зозуля Олексій (Льотчик)
- Коваль Сергій (Мангол)
- Крамаренко Владислав (Крам)
- Рейниш Дмитро (Рекс)
- Романов Андрій (Ромель)
- Рясний Євген (Рясік)
- Тимусь Юрій
- Шкворець Андрій (Горон)
Бадіка Денис Михайлович20 липня 2000 – 31 березня 2022Вовчок Дмитро Сергійович (Шаман)12 травня 1999 – 31 березня 2022Дяченко Максим Ігорович (Міні Мі)23 травня 1993 – 31 березня 2022Зозуля Олексій Петрович (Льотчик)11 квітня 1970 – 31 березня 2022Коваль Сергій Олександрович (Мангол)5 лютого 1990 – 1 квітня 2022Крамаренко Владислав Вадимович (Крам)23 лютого 1996 – 31 березня 2022Рейниш Дмитро Русланович (Рекс)26 жовтня 2000 – 31 березня 2022Романов Андрій Анатолійович (Ромель)16 лютого 1973 – 31 березня 2022Рясний Євген Вікторович (Рясік)29 листопада 1993 – 31 березня 2022Тимусь Юрій Володимирович2 травня 1987 – 31 березня 2022Шкворець Андрій Петрович (Горон)14 серпня 1970 – 31 березня 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 25-річний старший лейтенант Іван Ваховський загинув 31 березня 2022 року під час евакуації поранених із заводу «Азовсталь» у Маріуполі на Донеччині. Офіцер був бортовим техніком гелікоптера Мі-8. Іван народився у багатодітній родині у місті Броди Львівської області. Був дуже веселим, привітним і обдарованим. Грав на гітарі, співав та малював. Закінчив Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після випуску потрапив на службу у 16-ту окрему бригаду армійської авіації «Броди». Неодноразово брав участь у миротворчих місіях. У 2021 році Іван саме повернувся з Африки. Офіцер освідчився коханій дівчині, вони планували одружитися. Він вже купив будинок, машину та дуже хотів завести сім'ю. Однак почалася повномасштабна війна. Офіцер захищав українське небо від ворогів, за що у березні його нагородили орденом Данила Галицького. 31 березня екіпаж вертольота Мі-8 намагався евакуювати з оточеного Маріуполя важкопоранених захисників міста. Гелікоптер збили російські окупанти. Посмертно старший лейтенант Ваховський нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. «Мій брат був дуже хорошою людиною, без перебільшень, в житті і «мухи» не образив. У будь-який момент приходив будь-кому на допомогу, навіть малознайомим людям. Дуже любив природу і автомобілі. Особливо буси. Мріяв побувати на океані і жити цивільним життям. За все життя не можу нічого поганого за нього сказати, тільки все хороше відклалось в пам'яті», – розповів брат захисника Микола. «Мій хлопчик, мій ангел, серце, яке любило всіх... Він мріяв поїхати до океану і робити дошки для серфінгу. Був неймовірним сином. Як важко писати був», – написала мама Галина. «Іван любив океан, він мріяв побачити величезну акулу в океані. Знай, коханий, колись я буду там за нас двох... Москалі, будьте прокляті, с***, ви забрали у мене все, що мені потрібно було, і вас будуть ненавидіти я, мої рідні, друзі, всі мої спадкоємці», – написала наречена Ярина. У Івана залишилися батьки, брат, дві сестри і наречена.Платформа пам'яті 'Меморіал'