Левківський Максим Станіславович (Лео)
28 липня 1996 – 1 жовтня 2023Київська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Максим Левківський (позивний Лео) загинув 1 жовтня 2023 р. у районі м. Красногорівка на Донеччині. Під час бойового завдання зазнав смертельних поранень внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу. Захиснику було 27 років. Максим народився у с. Велика Мотовилівка Київської області. У 2015 р. закінчив Київське вище професійне училище залізничного транспорту імені В. С. Кудряшова, здобув фах слюсаря з ремонту рухомого складу. Тоді ж у 18 років вирушив боронити рідну землю в зону АТО. В армії отримав кваліфікацію механіка-водія БМП 3-го класу. Через кілька років повернувся до мирного життя. Працював у меблевій компанії «Віяр». Із початку повномасштабного вторгнення Максим знову став на захист України. Був командиром розвідувального відділення, командиром машини розвідувального взводу Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. За час служби боєць був нагороджений відзнаками «За участь в антитерористичній операції», «За життя — на смерть», «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «За зразкову службу», «За зразкову службу в ЗСУ», «Ветеран війни», «Учасник АТО», нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». «Мій чоловік — мій Герой. Він був справжнім патріотом і вкладав увесь сенс у цей термін. Він був справжнім чоловіком, з яким нічого не страшно, і справжнім батьком — прикладом для своїх дітей: Єви та Марійки. Він був вірним своїй Батьківщині до останнього і безмежно любив свою сім'ю, тому боровся за волю і свободу нашої держави заради нашого майбутнього. Він, як і всі ми, мав мрії та будував плани на майбутнє, але вони залишились там, на полі бою, з його останнім подихом. Герої справді не вмирають, вони живуть у наших серцях», — поділилася дружина загиблого Тетяна. Поховали воїна у рідному селі. У Максима залишилися батьки, брати, кохана дружина і дві доньки.Платформа пам'яті 'Меморіал'