Олефір Микола Олександрович (Корсар)
1 березня 1997 – 5 серпня 2025Біографія
Микола Олефір народився 1 березня 1997 року в селі Глобівка Полтавського району Полтавської області. Виріс у рідному селі, навчався в Милорадівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Сумської філії Харківського університету внутрішніх справ за спеціальністю «Право» та здобув кваліфікацію юриста.
Згодом жив у місті Суми, працював слюсарем на Сумському машинобудівному заводі. Мав улюблене захоплення – дуже цікавився історією.
Військова служба
Старший сержант, Інспектор прикордонної службиЗ початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року доєднався до Сумської прикордонної комендатури швидкого реагування й відтоді безперервно проходив службу в складі Державної прикордонної служби України. Виконував бойові завдання з оборони міст Суми, Лебедин і Тростянець, охорони державного кордону на Сумщині, брав участь у бойових діях у Харківській, Луганській, Донецькій та Сумській областях, а також на території Курської області.
Працював на посадах оператора переносного зенітного ракетного комплексу, сапера, а згодом інспектора прикордонної служби 1 категорії – командира групи інженерної розвідки відділення інженерного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування. У 2024 році дістав важке поранення, після лікування повернувся до підрозділу й продовжив службу.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України»
Нагрудний знак «За мужність в охороні державного кордону»
Медаль «Захиснику Батьківщини»
Загинув 5 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Кіндратівка Сумського району Сумської області.
Його з війни не дочекалися батьки, дружина, двоє синів та сестра.
- м. Суми, Ново-Центральне Баранівське кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Мій чоловік був дуже порядною людиною — прикладом справжнього чоловіка, батька і громадянина. До нього прислухалися, його поважали, з нього брали приклад. Він був чесним, принциповим, відповідальним, природженим лідером.
Він усе життя прагнув знань: прочитав багато книжок, досконало знав історію, захоплювався нумізматикою та старовинними речами. Любив ходити з металошукачем, відкривати для себе й інших частинки минулого. Його допитливість і глибина мислення викликали щиру повагу.
З перших днів повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист України. Був сильним духом і непохитним у своїх переконаннях. На службі — командир групи інженерно-саперної розвідки, авторитет серед побратимів. Він завжди намагався найнебезпечнішу роботу виконувати власноруч, щоб уберегти інших. Його мужність і самопожертва — це приклад справжньої офіцерської честі та братерства.
Для нашої родини він був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Для всіх, хто його знав, — гідною, світлою людиною.
Світла пам’ять Герою.
Вшанування пам'яті
Слава Герою України!!!Юлія
Назавжди з нами.
У наших серцях.
У нашій пам’яті.
У нашому майбутньому.Дружина
Публікації
Ще не додано