Хмеляров Олександр Анатолійович
20 січня 1989 – 4 березня 2016Одеська обл. – Донецька обл.
Головний корабельний старшинаОрден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)
Біографія
Народився в 1989 році у с. Кам'янка на Одещині, громадянин України.
Воював за нашу Батьківщину у складі 73-го морського центру спеціального призначення ЗС України у званні головного корабельного старшини.
Загинув 4 березня 2016 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області.
Похований на цвинтарі рідного села.
Указом Президента України № 132/2016 від 08.04.2016 р. посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.Військова служба
Головний корабельний старшина, Технік групи73 морський центр спеціального призначення- Горайський Юрій
Горайський Юрій Володимирович31 липня 1977 – 4 березня 2016Загинув 4 березня 2016 р. у бою під час розвідки в районі м. Докучаєвськ Донецької області.- Кладовище с. Кам'янка (Саф'янівська ТГ, Ізмаїльський р-н., Одеська обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
- Земля пухом
По загиблих безсмертних героях. Це вірш, який написали про мого братика його бойові друзі, що були з ним разом у тому його останньому бою… Написали так, як відчували в ту ніч. Просто, щиро і сильно. Про Юру і Сашу, які тоді загинули разом, щоб врятували життя багатьом. Вони віддали життя, щоб жили ми… А ми маємо пам'ятати. Вони йшли через ніч, Продираючись полем, По високій посохлій траві. Вони знали куди, Не питали навіщо. І ніщо не віщувало біди. Довга черга і тишина… Крик по рації — Двоє двухсотих! Сім разів повторив, Доки всі зрозуміли. Ніхто з нас не міг в це повірить. Я тримаю за руку його, Що волога від свіжої крові І ще тепла, як вранці, Коли ми вітались. Сині очі скляні Припорошені крихтами бруду. Не хотів закривати їх ти. Ти хотів залишитись на світі. Плащ-намети в багряних слідах Огорнули ваші статури. Сліз не міг не пролити ніхто
Публікації
Ще не додано
