Мочалов Олександр Ігорович (Viva)
28 лютого 1978 – 29 серпня 2014Куба – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Солдат, Розвідник-санітарБатальйон територіальної оборони Донецької області «Донбас»Медаль «За жертовність і любов до України»
Відзнака «За участь в антитерористичній операції»
Орден «За мужність» III ступеня
Орден «Іловайський Хрест»
Медаль «За відвагу»
Орден «Лицарський хрест Добровольця»
Відзнака «За вірність народу України» I ступеня
Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла так званим «зеленим коридором» на дорозі між с. Новокатеринівка та х. Горбатенко Старобешівського району Донецької області.- м. Полтава, Боженківське кладовище, алея Героїв
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Публікації
- Народився 28 лютого 1978 року в місті Гавана (Республіка Куба) у родині військовослужбовця. З 1979 року мешкав у місті Полтава. У 1995 році закінчив загальноосвітню школу №38 міста Полтави, потім - Харківський державний економічний університет (нині - Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця). В останній час працював майстром-консультантом відділу сервісу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавакар» у місті Полтава. У 2014 році добровольцем вступив до лав 2-го батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (військова частина 3027), де служив розвідником-санітаром 4-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення. У червні 2014 року до батальйону «Донбас» пригнав із Полтави позашляховик з кузовом, щоб встановити кулемет та мати змогу вивозити поранених. З серпня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Viva». Звільняв місто Попасна Луганської області. З 24 серпня 2014 року учасник боїв за місто Іловайськ Донецької області. 29 серпня 2014 року під час виходу з «Іловайського котла» так званим «зеленим коридором», вантажна машина, у кузові якої знаходився солдат резерву Мочалов, рухалась у складі автоколони батальйону «Донбас» з села Многопілля в напрямку села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області. На околиці села Червоносільске автоколона потрапила у засідку російсько-терористичних угрупувань. Вибуховою хвилею Олександра Мочалова викинуло з заднього борту машини. Отямившись, він брав участь у відбитті ворожої атаки, намагався безуспішно завести машину. Загинув в цьому бою від кульового поранення у скроню. Вже після смерті внаслідок вибуху тіло Олександра Мочалова постраждало та було понівечене. З того часу вважався зниклим безвісти. 16 жовтня 2014 року тимчасово похований, як невідомий солдат, на Краснопільському кладовищі міста Дніпропетровська (нині - Дніпро). У січні 2015 року був ідентифікований за результатами експертизи ДНК. 6 лютого 2015 року перепохований на Центральному кладовищі міста Полтава.Книга пам'яті загиблих за Україну - Український меморіал