Колодяжний Олександр Леонідович (Кол)
1 січня 1974 – 11 липня 2019Дніпропетровська обл. – Помер від поранень

Орден «Золота Зірка»
Біографія
Мобілізований у липні 2014 р. як доброволець. Брав участь у боях, обороняючи Широкине, Славне, Піски та Донецький аеропорт (восени 2014 р. двічі заїжджав на бойові позиції у ДАП). Він був одним із тих сміливців, які підняли прапор над старим терміналом Донецького аеропорту. Був і серед перших бійців, які брали під контроль Авдіївську промку. За час війни тричі був поранений, проте повертався у стрій; четверте поранення стало фатальним. Був одним із найкращих розвідників. Художниця Марина Соченко увічнила образ розвідника у своїй картині: «Присвячую свою картину світлій пам'яті розвідника Олександра Колодяжного. Цій людині хочеться створити пам'ятник, написати роман, та цього буде замало. Яка безмежна велич людського духу стоїть за цим, те, що не вмирає. Це не життя, а житіє. Як могла, я розповіла про нього. Вічна Слава Герою!».Військова служба
Старший сержант, Заступник командира взводу74 окремий розвідувальний батальйонОрден «За мужність» III ступеня
Відзнака «Народний Герой України»
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Орден «Золота Зірка»
Помер 11 липня 2019 р. у ГВМКЦ (м. Київ) від травм, отриманих 27 червня 2019 р. унаслідок підриву на міні в районі КПВВ «Мар'їнка» у Донецькій області.- м. Дніпро, Краснопільське кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано