Жабинець Олександр Михайлович (Шрек)

Зранку 24 серпня 2014 р. замполіт 39-ї БТРО, старший лейтенант Віталій Коровяківський (командир блокпоста 39-04) виявив відсутність будь-якого зв'язку з опорним пунктом 39-05, який розташовувався поблизу с. Новодвірське і с. Михайлівка. Він доповів про це керівництву, на що отримав наказ — вирушити на місце і з'ясувати, з яких причин опорний пункт не виходить на зв'язок. Приблизно о 14.00 старший лейтенант Віталій Коровяківський, взявши з собою декількох бійців, вирушив на автомобілі УАЗ до опорного пункту 39-05. Коли машина наблизилася до місця призначення, над яким майорів український прапор, вона була зупинена й оточена російськими військовими. Стало зрозуміло, чому саме не було зв'язку з «опорником». Він був захоплений ворогом. Після взяття опорного пункту під с. Новодвірське росіяни захопили й інші опорні пункти 39-го батальйону територіальної оборони. Майже без будь-якого спротиву. Лише під час спроби зайняти опорний пункт 39-04 під с. Світле відбувся бій з окупантами. О 17.30 з півночі прямо з поля на опорний пункт 39-04 висунулася ворожа колона з технікою. Будь-який зв'язок раптово зник. Ні попередити про напад, ні запросити допомогу не було жодної можливості. Наблизившись на відстань 400–500 метрів, вороги відкрили вогонь з 30 мм автоматичної гармати бойової машини піхоти і кулемета 7,62 мм. Росіяни одразу почали гатити по єдиній на опорному пункті гарматі «Рапіра» та автомобілю МАЗ, який був тягачем «Рапіри». Унаслідок влучання крупного калібру в голову миттєво загинув Валерій Шмалій. Майже одразу загинув і Олександр Жабінець. Важко поранений був Сергій Ряженцев. Бійці відкрили вогонь у відповідь. Олександр Пасєчнік із ручного протитанкового гранатомета підбив і знищів бойову машину піхоти, яка була другою в російській колоні. Також не розгубився і військовослужбовець Олександр Мерзленко (Міхалич), який влучив з гранатомета в ворожу бойову машину піхоти, з якої від вибуху злетіли траки. Оборона опорного пункту тривала близько 3 годин. О 21.00 росіяни остаточно захопили опорний пункт і добили важкопораненого Сергія Ряженцева. Деяким військовим вдалося деякий час переховуватися і спостерігати за діями окупантів. Принаймні бійці стверджують, що особисто бачили, як ворог складав своїх загиблих, яких було близько 15. Згодом військовослужбовцям вдалося відійти до населеного пункту Новий Світ, де вони переховувались у місцевих мешканців, які надали воїнам першу медичну допомогу і допомогли дістатися Волновахи. Бійці Юрій Сагайдак, Володимир Яровий і Володимир Шевченко з боєм відходили в напрямку фермерського господарства, але там їх захопили в полон російські військові. Дехто залишився на опорному пункті і також був полонений росіянами. Згодом бійці 39-ї БТРО Сагайдак, Яровий і Шевченко, за свідченням побратимів, загинули в полоні. Їхні тіла були знайдені й упізнані лише в 2015 р.