Мінченко Олександр Степанович (Аватар)
13 листопада 1980 – 21 січня 2017Запорізька обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Олександр Мінченко народився в с. Полянівка Мелітопольського району Запорізької області. Закінчив сільську школу. Після строкової армійської служби повернувся до свого села, одружився. До війни працював водієм, виховував разом із дружиною сина. Коли російські війська окупували Крим, він вирішив стати на захист Батьківщини і після майже 15-річної перерви знову вдягнути однострій. Зарахований солдатом у новостворений 23-й батальйон територіальної оборони Запорізької області «Хортиця», старший навідник гранатометного взводу. У складі батальйону Олександр пройшов нелегкий бойовий шлях від солдата до старшого сержанта, визволяв від проросійських найманців населені пункти Донбасу, обороняв підступи до Маріуполя. У березні 2015 р. зі своїм підрозділом повернувся із зони бойових дій до Запоріжжя. На нього чекала демобілізація, але він вирішив продовжити військову службу за контрактом. 3 листопада 2015 р. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ризикуючи життям, із боєм прорвався до бойових побратимів, які потрапили в оточення бойовиків, та вивів їх у безпечне місце. Свій орден він отримав на передовій, поблизу с. Гнутове. На той час Олександр вже мав сержантське звання, був заступником командира взводу.Військова служба
Старший сержант, Командир взводу23 oкремий мотопіхотний батальйон (93 окрема механізована бригада)Почесний знак «Маріуполь. Відстояли - Перемогли»
Відзнака «За оборону Маріуполя»
Орден «За мужність» III ступеня
Загинув 21 січня 2017 р. близько 16.00 у ДТП, що сталася в м. Маріуполь Донецької області.- Кладовище с. Полянівка (Семенівська ТГ, Мелітопольський р-н., Запорізька обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано