Баришполець Олександр Володимирович

Олександр Баришполець народився в селі Мотижин. З дитинства був активним і позитивним, обожнював техніку. Свої перші мотоцикли та машини купував собі сам з 13 років. Закінчив училище, здобувши фах плиточника-мозаїста. Олександр мав золоті руки, власноруч побудував дім в Ірпені та особисто доглядав за садом.У житті був рішучим і впевненим. Працював у сфері логістики, де завдяки таланту та розуму пройшов шлях до керівної посади. Разом із дружиною Світланою виховував сина Давида. Сина обожнював, навчив його кататись на велосипеді, відвів на перші тренування з джиу-джитсу.«Він був настільки талановитим, що вмів абсолютно все. Найбільше подобалось катання з родиною на велосипеді, рибалка із сином. Сашко мріяв купити синові мотоцикл та навчити їздити на ньому», — розповідає дружина.Олександр надзвичайно любив тварин, у його домі жили собаки, папуги, кролики та австралійська білка. Навіть під час евакуації з Ірпеня у лютому 2022-го він не взяв нічого, крім своїх тварин.У 2024 році був мобілізований. Він узяв собі позивний «Ірпінь» на честь міста, що вистояло. Став солдатом взводу БпЛА 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. «Він дуже пишався, що є частиною 82-ї десантно-штурмової бригади, і коли йому пропонували перевестись до інших частин, завжди відмовлявся», — розповідає дружина. Олександр Баришполець загинув 3 березня 2025 року від важкого поранення, отриманого на Курщині. Він боровся за життя 11 днів, але серце захисника зупинилося.