Осипенко Олександр Васильович
13 серпня 1975 – 3 березня 2022Біографія
Олександр Осипенко народився у селі Синявка Менського району, де й розпочав свій життєвий шлях. З ранніх років Олександр відзначався працьовитістю та майстерністю. Навчався у Синявській школі, а після 9-го класу вступив до Сновського лісничого училища, де здобув професію тракториста.Після проходження строкової служби у Збройних Силах України, Олександр створив сім’ю з коханою дружиною Оксаною, з якою виховував двох синів – Давида та Гліба.Трудова діяльність Олександра була різноманітною. Після роботи на пилорамі у рідному селі він працював на заводі «Арсенал» у Києві, на Чорнобильській АЕС, а також у країнах Європи. Останнім часом працював у Чернігові, але завжди знаходив час відвідувати рідну Синявку.Олександр захоплювався полюванням, риболовлею та мав неабиякий талант у столярній справі, залишаючи після себе справжні витвори мистецтва.Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Олександр одним із перших став на захист своєї Батьківщини. Вже о 9:00 ранку він був у військкоматі, готовий боронити рідну землю.Олександр виконував обов’язки старшого навідника першого мінометного взводу мінометної батареї 119-ї окремої бригади сил територіальної оборони. Перші дні оборони Чернігова стали найважчими. Разом із іншими героями Олександр захищав місто, демонструючи відвагу та самовідданість.На жаль, 3 березня 2022 року життя воїна обірвалося. Він загинув під час виконання бойового завдання в Новозаводському районі Чернігова внаслідок ворожого авіаудару.Олександра Осипенка поховано у місті Чернігові на Алеї Героїв Меморіального комплексу «Ялівщина».
Військова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Олександр Осипенко загинув 3 березня 2022 р. під час оборони від російських окупантів м. Чернігів. Воїну було 46 років. Олександр народився у с. Синявка Чернігівської області. Після школи опанував фах зварювальника у Щорському вищому професійно-технічному училищі. Жив із родиною у Чернігові. Працював на Чорнобильській атомній електростанції. Захоплювався мисливством, рибальством та виготовленням різних виробів із дерева. Із початком повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 р., чоловік став на захист рідного краю та країни. Він проходив службу у 119-й окремій бригаді територіальної оборони. Був у мінометній батареї. Отримав медаль «За оборону Чернігова». «Справжній чоловік, захисник Батьківщини та рідного дому, який обожнював своїх синів», — зазначила дружина загиблого. Поховали захисника на військовому меморіалі кладовища «Ялівщина» у Чернігові. В Олександра залишились дружина Оксана і двоє синів: Давид та Гліб.Платформа пам'яті 'Меморіал'