Яценко Олександр Володимирович (Шустрий)
19 травня 1996 – 20 вересня 2023Харківська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 1996 року в місті Валки Харківської області- навчався у Баранівському ліцеї. Закінчив Харківське вище професійне механіко-технологічне училище, здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів. Працював за спеціальністю в автосервісах Харкова. У 2017—2018 роках брав участь в АТО/ООС. Із початком повномасштабної війни повернувся до лав ЗСУ- воював на теренах Харківщини. Старший навідник мінометного розрахунку в окремому батальйоні 127-ї бригади територіальної оборони.20 вересня 2023 року біля села Новодарівка Запорізької області Володимир виїхав автомобілем з метою пошуку позицій для стрільби й потрапив під вогонь ворожого танка.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 27-річний молодший сержант Олександр Яценко, позивний Шустрий, загинув 20 вересня 2023 року біля села Новодарівка Запорізької області. Боєць виїхав на автомобілі з метою пошуку позицій для стрільби та потрапив під вогонь ворожого танка. Олександр Володимирович народився в місті Валки Харківської області. Навчався у Баранівському ліцеї. Потім закінчив Харківське вище професійне механіко-технологічне училище, де опанував професію слюсаря з ремонту автомобілів. У мирному житті працював за спеціальністю в автосервісах Харкова. У 2017-2018 роках брав участь в АТО\/ООС. Із початком повномасштабної війни Олександр без роздумів повернувся до лав захисників і став на захист рідної Харківщини. Воював на посаді старшого навідника мінометного розрахунку в окремому батальйоні 127-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. За час своєї служби захисник був нагороджений такими відзнаками: «Почесна відзнака 127 окремої бригади територіальної оборони ІІ ступеня», «Знак пошани», «За оборону рідної держави», «За військову службу Україні», «Золотий хрест». «Для нього головним пріоритетом було життя бійців, про яких він піклувався, як батько. Ніколи не погоджувався евакуюватись чи виходити з небезпечної зони без них. Олександр воював за принципом «Ніхто, крім нас». Він завжди погоджувався йти у найнебезпечніші вилазки, шукати нові позиції та працювати під ворожим вогнем. Сміливість і завзятість в бою зробили його відомим серед побратимів», – розповіла сестра загиблого Наталія Сидоренко. «Веселий, привітний, доброзичливий і щедрий на добро – таким знали і шанували його односельці. Ціною свого життя Олександр Яценко здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка – віддав своє життя за цілісність і незалежність України. Його ім'я назавжди буде вписане в історію нашої громади та України», – додали у Валківській міській раді. Поховали Героя в селі Мізяки Харківської області, де він жив із сім'єю. У нього залишилися батьки Володимир Павлович та Олена Іванівна, дружина Ірина, син Артем, інші рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'