Поколодний Олександр Юрійович (Дід)
11 липня 1965 – 17 вересня 2022Харківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Олександр Поколодний (позивний Дід) загинув 19 вересня 2022 р., виконуючи бойове завдання біля с. Верхньокам'янське на Донеччині. Воїну було 57 років. Олександр народився і жив у Харкові. Навчався у школі № 79. У 1984–1986 рр. служив в Афганістані, обіймав посаду заступника командира взводу. Був нагороджений за відвагу та мужність. У мирному житті працював слюсарем-ремонтником на Харківському коксовому заводі. Займався спортом. Любив читати книги у вільний час. Під час повномасштабної війни чоловік воював за Батьківщину в лавах Збройних сил України. Служив у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду оператора-електрика. Разом із побратимами боронив Донецьку область. «Батько був сильним і мужнім. Завжди допомагав тим, хто просив. Був душею компанії — про нього так відгукуються всі, хто його знав. Був люблячим і турботливим татом, дідусем, братом. Дбав про близьких. Тату, я досі не можу повірити, що тебе більше немає, що я більше ніколи не зможу тебе обійняти і поговорити з тобою. Дякую тобі за все, що ти для мене зробив. Ти назавжди у моєму серці та моїх думках. Я пам'ятатиму і любитиму тебе до останнього свого подиху. Царство Небесне, вічна пам'ять і низький уклін. Ти — наш захисник, наш Герой, а Герої не вмирають!» — написала донька загиблого Аліна. Поховали військового у рідному місті. В Олександра залишилися доньки Аліна та Марина, син Максим, онуки Каміла та Владислав, племінниця Тетяна.Платформа пам'яті 'Меморіал'