Бевзюк Олексій Іванович (Мерс)
20 жовтня 1986 – 7 грудня 2022м. Київ – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Олексій Бевзюк (позивний Мерс) загинув 7 грудня 2022 р. під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині. Воїну було 36 років. Олексій народився і жив у Києві. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України. Був спортсменом, громадським діячем і політиком. Із 2014 р. разом із рідним братом активно займався волонтерською діяльністю та допомагав українським військовим. З початком повномасштабного вторгнення Олексій разом із батьком Іваном та братом Андрієм вступив до лав Збройних сил України. Воювали у 48-му окремому стрілецькому батальйоні 72-ї механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Олексій обіймав посаду командира відділення. Брав участь у боях за Київ та область, пізніше воював на Донбасі. 26 липня 2022 р. у бою з ворогом під Бахмутом загинув Андрій Бевзюк, брат Олексія. А сам він продовжував воювати та нищити ворога до останнього подиху. «Немає більш благородної місії, ніж захист свого народу, рідної землі. Служба в лавах Збройних сил України для нас не просто професія, це найвища честь, покликання», — написав Олексій на своїй сторінці за день до загибелі, у День ЗСУ. «У боях під Бахмутом загинув мій великий друг, наставник, кум і людина з величезним серцем Олексій Бевзюк. Я познайомився з тобою, будучи випускником університету. Ти дав мені дорогу в майбутнє, підтримував багато років, навчив стійкості та людяності. Ти поховав брата і все одно повернувся захищати нас від окупантів. Для мене ти завжди був героєм і таким на все моє життя залишишся. Я хрестив твою дитину і буду підтримувати її до кінця свого життя. Вічна та світла пам'ять воїну і герою Олексію Бевзюку!» — написав Клим Хоменко. «Мерс був надзвичайно міцним солдатом — усміхненим, з гумором, оптимістичним, з вічною усмішкою та бісиками в очах. Активний громадський та політичний діяч, людина, з якою було цікаво говорити і мріяти про країну майбутнього. На відміну від сотень брехунів, які розповідають про неї з передвиборчих плакатів, Олексій нею жив і дієво будував. За неї і поклав життя. Я не можу знайти слів, якими можна було б описати цю втрату для всіх нас. Все здається штучним та несуттєвим», — написав побратим Антон Колумбет. Поховали воїна на Берковецькому кладовищі у Києві. В Олексія залишилися батьки, дружина, двоє дітей, рідні та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'