Півоваренко Павло Васильович

Народився 2 вересня 1975 року в місті Радомишль Житомирської області. У 1990 році закінчив 8 класів середньої школи № 1 імені Т.Г. Шевченка міста Радомишль, у 1992 році - Суворовське училище міста Мінськ (нині - Білорусь). У 1992 році вступив до Одеського інституту Сухопутних військ. У 1994 році перевівся до Харківського гвардійського вищого танкового командного ордена Червоної Зірки училища імені Верховної Ради України, яке закінчив у 1996 році. У 1996-2001 роках проходив службу на посадах командира танкового взводу та командира роти військової частини міста Феодосія Автономної Республіки Крим. У 2001-2004 роках - начальник штабу танкового батальйону військової частини села Перевальне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. У 2004-2006 роках навчався в Національній академії оборони України (нині - Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, місто Київ). У 2006-2009 роках - командир батальйону 30-ї окремої гвардійської механізованої Новоград-Волинської Рівненської орденів Червоного Прапора і Суворова бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0409, місто Новоград-Волинський Житомирської області). З 2009 року по серпень 2010 року проходив службу у 8-му армійському корпусі Сухопутних військ Збройних Сил України (місто Житомир). У 2010-2012 роках проходив військову службу у 101-ій окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України (військова частина А0139, місто Київ). З 2012 по липень 2013 року проходив службу у 72-ій окремій гвардійській механізованій Червоноградсько-Київській ордена Червоного Прапора бригаді 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167, місто Біла Церква Київської області). З липня 2013 року по 22 травень 2014 року проходив службу в управлінні бойової підготовки Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. З 22 травня 2014 року - виконуючий обов'язки командира 51-ї окремої гвардійської механізованої Перекопсько-Харківської Празько-Волинської ордена Леніна, двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2331, місто Володимир-Волинський Волинської області). З травня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 29 серпня 2014 року полковник Півоваренко загинув під час виходу з Іловайського котла так званим «Зеленим коридором» поблизу села Горбатенко Старобешівського району Донецької області. 30 серпня 2014 року тіло полковника Півоваренко, разом з тілами 87 інших загиблих у «Іловайському котлі», було привезено до моргу міста Запоріжжя. Був похований, як невідомий солдат № 3191 на Кушугумському кладовищі міста Запоріжжя. Упізнаний за результатом експертизи ДНК. 22 липня 2016 року перепохований на Лук'янівському кладовищі міста Києва. 6 грудня 2016 року в місті Радомишль на фасаді будівлі ліцею № 1 імені Т.Г. Шевченка (вулиця Горького, 1), де навчався Павло Півоваренко, йому відкрито меморіальну дошку.