Чорній Роман Ігорович (Шелест)
26 вересня 2001 – 8 листопада 2023Волинська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Роман Чорній (позивний Шелест) загинув 8 листопада 2023 р. на території Серебрянського лісництва, в районі с-ща Діброва на Луганщині. Дістав смертельне кульове поранення під час штурму ворожих позицій. Воїну назавжди 22 роки. Роман народився у с. Острів Львівської області. Жив у с. Луки. Вищу освіту здобував у Львівському лісотехнічному університеті, навчався на спеціальності «Меблеві технології». Проте мріяв та планував у майбутньому опановувати військову справу, щоб боронити Україну, яку любив понад усе. У студентські роки був активним учасником руху «С-14» у Львові, де проводив антинаркотичну діяльність, був учасником багатьох акцій на підтримку української мови та декомунізації. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Роман був студентом 4-го курсу, проте добровільно став на захист Батьківщини. Він долучився до лав 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Обіймав посаду гранатометника. «Роман був завзятим патріотом України ще зі шкільних років, для нього мали велике значення українська мова та культура, завжди віддавав перевагу товарам українських виробників. Таке враження, що патріотизм був у нього в крові, від предків. Із початком повномасштабного вторгнення шукав можливості, щоб іти воювати, але його нікуди не брали, адже був студентом. Це його не зупиняло, і в середині квітня Роман вже був прийнятий до «Азову». Пішов добровільно захищати Батьківщину, готовий був віддати життя за волю України. Ми, його рідні, пам'ятаємо Ромчика як надзвичайно щирого, розумного, веселого, справедливого та трішки наївного хлопця, завжди готового прийти на допомогу. Друзі його цінували за відданість, а ворогів у нього, здається, і не було. Побратими згадують Шелеста як неймовірно сміливого воїна, який з азартом ставився до найнебезпечніших завдань. Він завжди брав участь у добровільних виходах, ішов одним із перших. Ніколи ні на що не жалівся, у нього завжди було «Все ок» та щира усмішка на обличчі. Безмежна любов до України, ненависть до окупантів, віра в перемогу та сильну Україну — ось за що Роман боровся до останнього подиху…» — розповіла його хрещена Оксана Хомут. «Він любив Україну більше, ніж маму», — слова його мами Оксани. «Це велика втрата для української нації, тому що саме ця людина була ідейною, справжній націоналіст, таких залишилося небагато... Шелесту не потрібні були гроші, слава... Він робив свою справу за покликом серця!» — зазначив побратим Свят. Поховали захисника у с. Луки на Львівщині. У Романа залишилися батьки, молодша сестра, родичі, друзі та побратими. Посмертно героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'