Близнюк Сергій Юрійович
3 жовтня 1988 – 5 березня 2022РФ – Київська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Близнюк Сергій Юрійович народився 3 жовтня 1988 р. у Тольятті (росія). Він рано втратив батьків і виховувався в інтернаті м. Буча. З вибором майбутньої професії не вагався: одразу після школи, у 2006 р., вступив до Київського національного університету внутрішніх справ. Після завершення вузу працював спершу інспектором сектора громадської безпеки, а пізніше — оперуповноваженим лінійного відділу на станції «Київ-Пасажирський». Із 2015 р. Сергій обіймав посаду старшого інспектора — керівника групи патрульної служби на станції «Ірпінь». А вже за рік він почав працювати в Ірпінському відділі поліції. Із 2021 р. Сергій обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектора превенції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП України у Київській області. «Він був справжнім офіцером — відповідальним, щирим, добрим, наполегливим, завжди приходив на допомогу своїм товаришам. Це була людина з великої літери. Коли почалася війна, він цілодобово перебував на роботі та ніс службу разом із колегами», — розповів начальник відділу Олександр Малоголовий. «Сергій допомагав людям укриватися від обстрілів у підвальному приміщенні поліції м. Ірпінь. Він бачив хвилювання, страх та як міг заспокоював людей, які були з дітьми. Казав, що все буде добре, з вами поліція, ми вас вбережемо», — згадує про загиблого його колега Яна Єрмоленко. Поліцейський Сергій Близнюк загинув під час обстрілу російських окупантів, рятуючи людей на Київщині. 5 березня 2022 р. поліцейські Київщини пам'ятають по хвилинах. Тоді в Ірпені з’явилися російські танки. Сергій разом із колегами організовував евакуацію мирних жителів. Колона з автівок місцевих мешканців у супроводі поліцейських рушила у напрямку Романівського мосту — дорога була небезпечною, бо місцевість прострілювалася ворогом, утім, це був єдиний шлях порятунку. Машина Сергія Близнюка та його напарника рухалася позаду евакуаційної колони. Колега Сергія, Руслан Моєсеєв, згадує, що вийшов з автомобіля і пішов обстежувати місцевість, щоб перевірити, чи немає поблизу російських військових, аби люди могли безпечно евакуюватися. У цей час їхню автівку, в якій залишився Сергій Близнюк, обстріляла ворожа артилерія, унаслідок чого машина загорілася. Чоловік не зміг врятуватися… У Сергія Близнюка залишилися дружина Наталя та маленька донечка Мілана. «Коханий настільки чекав появи своєї донечки, що був присутній на пологах та підтримував мене. У нас була ідеальна сім’я всі 5 років, він був для мене усім — чудовим чоловіком, другом», — зі сльозами згадує Наталя. Жінка досі не вірить у те, що чоловіка більше немає поруч: «Згадую Сергія щоразу, як дивлюсь на нашу донечку. Мілана має татів погляд і його сильну вдачу». Капітана поліції Сергія Близнюка посмертно відзначено низкою нагород, зокрема орденом «За мужність» ІІІ ступеня, званням «Почесний громадянин міста Ірпеня».Книга пам'яті органів системи МВС