Джура-Соколовський Станіслав Анатолійович (Джура)
6 червня 1999 – 9 квітня 2022Біографія
Народився Станіслав у місті Вінниця. Станіслав з родиною жив у Жмеринці. В дитинстві хлопець любив читати книжки про єгипетські піраміди, захоплювався математикою, а в спорті віддавав перевагу волейболу та професійно займався плаванням. Після закінчення школи Станіслав обрав професію залізничника - адже вся його родина працювала в цій сфері. Спеціальність колійника здобув у Жмеринському вищому професійному училищі.З 2019-го року проходив строкову службу у в/ч 3057 Національної гвардії України, яка базувалася в Маріуполі. Отримав статус учасника бойових дій в 19 років. Брав участь у бойових діях на Донеччині.Після демобілізації (13 листопада 2021 року) пішов працювати монтером колії на залізницю – займався ремонтом колій по всій Україні. На роботі швидко здобув авторитет й повагу колег і керівництва, отримав звання бригадира. Водночас Станіслав заочно навчався у Вінницькому транспортному фаховому коледжі, але, на жаль, провчився тільки рік — почалася повномасштабна війна росії проти України.
На початок широкомасштабного вторгнення Станіслав Джура-Соколовський перебував у відпустці вдома. Вранці 24 лютого 2022 року пішов до військкомату як резервіст: пройшов лікарську комісію, підписав річний контракт і вже вночі потягом “Львів-Маріуполь” виїхав до місця призначення. Разом із військовослужбовцями полку “Азов” у вуличних боях протистояв російським окупантам.
Удень 8 квітня Станіслав надіслав останнє смс на телефон мамі, написав: “Я вас сильно люблю, бережіть себе”. “Джури” не стало 9 квітня 2022 року о 10:30 ранку… Станіслав разом із побратимом вирушив із заводського бункера “Азовсталі” на бойове завдання. Почався мінометний обстріл, ворожий осколок поцілив йому в ліве передпліччя — смерть була миттєвою. Побратим помер ввечері.
Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано