Logo site

Корнієнко Станіслав Андрійович (Карбід)

6 травня 1995 – 23 лютого 2024
Черкаська обл. – Харківська обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
СолдатСолдат
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

    • Біографія

      Станіслав Корнієнко народився 6 травня 1995 року в селі Гуляйгородок Черкаського району Черкаської області. Жив у селі Чорнявка, у 2012 році закінчив Думанецьку загальноосвітню школу, а в 2013 році – Іркліївський професійний аграрний ліцей.

      Після навчання проходив строкову військову службу, з якої звільнився у 2015 році, а згодом працював на ПАТ «АЗОТ». На момент повномасштабного вторгнення працював у Польщі, однак повернувся в Україну, щоб стати на захист Батьківщини.

    • Військова служба

      Солдат, Старший розвідник

      ​У серпні 2022 року Станіслав долучився до лав Збройних Сил України. Служив у 61‑й окремій механізованій бригаді, був старшим розвідником розвідувального відділення 20‑го окремого розвідувального батальйону, сумлінно виконуючи бойові завдання на передовій.

      Загинув у бою проти окупантів 23 лютого 2024 року поблизу села Синьківка Куп’янського району Харківської області.

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

    • Україна пам'ятає

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • Розвідник Станіслав Корнієнко (позивний Карбід) загинув 23 лютого 2024 р. поблизу с. Синьківка на Харківщині. У бою з окупантами зазнав смертельної вибухової травми. Захиснику було 28 років. Станіслав народився у с. Гуляйгородок Черкаської області. Жив у с. Чорнявка. У 2012 р. закінчив Думанецьку загальноосвітню школу. У 2013 р. — Іркліївський професійний аграрний ліцей. Згодом був призваний на строкову службу, з якої звільнився у 2015 р. Певний час працював у ПАТ «Азот». На момент повномасштабного вторгнення перебував на роботі у Польщі. Проте вирішив повернутися додому та стати на захист Батьківщини. У серпні 2022 р. Станіслав долучився до лав Збройних сил України. Він служив у 61-й окремій механізованій бригаді. Був старшим розвідником розвідувального відділення 20-го окремого розвідувального батальйону. За час служби Станіслав отримав відзнаки «За оборону рідної держави», «Ветеран війни», «За жертву крові у боях за волю України». «Найпрекрасніша людина в моєму житті. Він був не тільки хорошим чоловіком, другом, сином, братом, побратимом, але й людиною, яка навчила жити з любов'ю, довірою, а також у захисті і безпеці. Кохаю тебе, моє серденько», — написала його дружина Руслана. Поховали героя в рідному селі. У Станіслава залишилися батьки, дружина, брат і сестра.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'