Денисюк Василь Захарович

До призову на військову службу за мобілізацією у серпні 2014 р. Василь працював водієм гірничо-транспортного цеху гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Віталій Панич, волонтер: «Я добре пам'ятаю цей екіпаж, чи не наймолодший у 17-й окремій танковій бригаді, у мене навіть зберігся відеозапис поїздки саме на цьому танку. Під Дебальцевим ці три воїни трималися до останнього… 1 лютого 2015 р. між селами Троїцьке та Санжарівка на позицію, яку обороняли підрозділ 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (близько 60 бійців) та 2 танки 17-ї танкової, вийшло близько 10 одиниць ворожої бронетехніки (танки, БТР, МТ-ЛБ), кілька «Уралів» із зенітними гарматами, значні сили піхоти. Спасибі нашій артилерії — відпрацювали на відмінно, одна бронемашина та «Урал» залишилися підбитими стояти, але 4–5 танків атакували нашу позицію. Екіпаж молодшого сержанта Осташевського знищив один із цих танків, коли вони вже підійшли впритул і в окопах спалахували рукопашні сутички. Наш танк із екіпажем підбили протитанковою керованою ракетою. Командирський люк був відчинений, і через нього внаслідок вибуху Олексія Осташевського викинуло з башти метрів на 30, Костя Ткачук та Вася Денисюк згоріли у машині, лише через 45 діб за допомогою тестів ДНК встановили, хто із них хто… Позицію вдалося відстояти, у цьому бою було захоплено справний російський танк Т-72 і полоненого — контуженого механіка-водія».