Кауркін В'ячеслав Валерійович (Адвокат)
27 січня 1989 – 5 квітня 2022
Старший солдат
Біографія
(Використано матеріали виставки Дмитра Антонюка «Я був поляком – громадянином України/Byłem Polakiem – obywatelem Ukrainy», жовтень 2022 р., стор. 35).
В’ячеслав Кауркін народився 27 січня 1989 року у с. Тетерівка під Житомиром, тогочасних УРСР СРСР, у польській родині.
Був охрещений у житомирській катедрі Святої Софії, активним парафіянином якої він був протягом 33 років, з них 25 – міністрантом і лектором.
Закінчив Тетерівську загальноосвітню школу та Житомирський кооперативний фаховий коледж бізнесу і права, а потім, заочно – Українську юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (м. Харків). Пройшов строкову військову службу у внутрішніх військах МВС України. Після здобуття вищої юридичної освіти протягом деякого часу працював у Почесному консульстві Республіки Польщі в Житомирі.
Позаяк польска була його рідною мовою, поїхавши до Польщі, В’ячеслав створив там дві фірми: транспортну у Гожуві Великопольському та рекрутингову у Познані, отримав «карту сталого побуту». Але все це він кинув після початку повномасштабної російської агресії проти України.
Військова служба
Старший солдат, Навідник28 лютого 2022 року В’ячеслав був серед добровольців у Житомирському ТЦК та СП і у званні старшого солдата долучився до лав 515-го окремого батальйону спеціального призначення «Залізні вовки» 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна Сил територіальної оборони ЗСУ.
- Адамович Сергій
- Балабанов Дмитро
- Гайченя Павло
- Грищенко Віктор
- Добринський Володимир
- Квашук Антон
- Крикун Сергій
- Логунов Ігор
- Петруха Євгеній
- Роговченко Олексій
- Світельський Сергій
- Сенюк Юрій
- Сидоренко Кирило
- Скороход Олександр
- Смолюк Артем
- Шилкін Роман (Шило)
- Шилюк Микола
Адамович Сергій Сергійович21 лютого 1987 – 5 квітня 2022Балабанов Дмитро Володимирович4 грудня 1984 – 5 квітня 2022Гайченя Павло Петрович30 листопада 1993 – 5 квітня 2022Грищенко Віктор Станіславович11 лютого 1976 – 5 квітня 2022Добринський Володимир Миколайович18 жовтня 1976 – 5 квітня 2022Квашук Антон Леонідович5 квітня 1977 – 5 квітня 2022Крикун Сергій Володимирович2 червня 1981 – 5 квітня 2022Логунов Ігор Георгійович10 липня 1981 – 5 квітня 2022Петруха Євгеній Вікторович16 лютого 2001 – 5 квітня 2022Роговченко Олексій Миколайович9 липня 1976 – 5 квітня 2022Світельський Сергій Миколайович6 травня 1991 – 5 квітня 2022Сенюк Юрій Тарасович30 червня 1986 – 5 квітня 2022Сидоренко Кирило Олександрович5 грудня 1996 – 5 квітня 2022Скороход Олександр Олександрович26 серпня 1976 – 5 квітня 2022Смолюк Артем Георгійович7 серпня 1997 – 5 квітня 2022Шилкін Роман Михайлович (Шило)19 лютого 1985 – 5 квітня 2022Шилюк Микола Васильович3 жовтня 1975 – 5 квітня 20224 квітня 2022 року він востаннє розмовляв телефоном з мамою, а наступного дня старший солдат Кауркін загинув у бою під смт Високопіллям Бериславського району Херсонської області, у складі групи з 19 «богунців», тіла яких залишилися на полі бою…
Лише за п’ять місяців цю територію було визволено від окупантів, ще три місяці тривав процес ідентифікації за тестами ДНК. Зрештою, 30 листопада 2022 року у храмі Святої Софії відбулася панахида за полеглим воїном В’ячеславом, після якої його тіло було поховано з військовими почестями на кладовищі рідної Тетерівки.
У нього залишилась мати, в якої В’ячеслав був єдиним сином.
Старший солдат Кауркін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2023, посмертно).
Ім’я В’ячеслава Кауркіна вказано на пам’ятному знаку на честь полеглих бійців 515-го окремого батальйону спеціального призначення, який було урочисто відкрито 23 вересня 2023 року на місці бою під Високопіллям.
У липні 2025 року Тетерівському ліцею, де навчався В’ячеслав Кауркін, присвоєно його ім’я, на фасаді навчального закладу встановлено меморіальну дошку.
Місце поховання
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано