Тіліженко Віталій Вікторович (Кекс)

Закінчив Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій. У 2004–2005 рр. викладав в Академії бізнесу і права ім. Кручининої. З 2005 р. був бізнес-тренером та ІТ-консультантом у компаніях «Інформменеджер», «BPO Group», «Professional Trainings». Брав участь у понад 50 консультаційних і навчальних проєктах у різних комерційних організаціях. Вів блог на Цензор.НЕТ. Активний учасник Революції гідності. Громадський активіст, волонтер, розробник військового спорядження. Командир відділу зв'язку у ТГ «Білорусь» ДУК ПС Рустам Док: «Першим загиблим у білоруській групі став українець. Про те, якою чудовою людиною був Кекс, можна писати довго і багато, тому буду лаконічним. Віталік дуже хотів патріотичну владу для України, таку ж патріотичну та правильну, як він сам. Тому давайте здійснимо його мрію і закінчимо ці псевдоперемир'я повною перемогою над рашистськими покидьками у Києві, Донецьку та Москві». Білорус Ігор: «Бій закінчився вчора, а вийти з нього неможливо… Загинули хлопці, серед них і Віталя. Здавалося, що з цим життєрадісним оптимістом таке ніколи не станеться. Коли виходили з бою, забираючи своїх убитих і поранених, він більше за інших переживав. Здавалося, Друже Кекс завжди буде поруч… Бракує слів… Це була Людина з великої літери, справжній друг, справжній боєць, справжній козак із Запоріжжя. Віталя і псевдонім собі такий узяв — Кекс, щоб викликати усмішку та позитивні емоції у побратимів. Ми жартували, що такий Кекс — єдиний на всьому фронті. Згадую одну з останніх наших розмов за кілька днів до бою — Віталя сказав: «Уявляєш, вб'ють під час бою під Волновахою, а навкруги донецький степ, трава, чорнозем — яка краса. Помреш героєм». Сказав це, як зазвичай, з усмішкою та вогником в очах, ми посміялися тоді… Й от Віталіка немає. Спи спокійно, брате, ти — герой!».