Шульга Володимир Олександрович

Командир танка, старший лейтенант Іван Берташ: «Коли ми підійшли до Логвинового, противник відкрив по нас щільний вогонь. Загорілася одна БМП, потім — інша. У селі я помітив два танки. Щоб не підставлятись, розпочали крутити «карусель», виїжджаючи раз за разом на невеликий пагорб для пострілу. Танк, що був праворуч, вдалося підбити одразу. Потім переніс вогонь на другий. Разом із іншим екіпажем ми у той танк таки влучили. У цей час на східну околицю села до сепаратистів підійшло підкріплення — три танки Т-72. Ситуація ускладнювалася, але я наказав механіку-водієві рухатися їм назустріч. Раптом пролунав сильний вибух. Наш танк здригнувся та зупинився… Дим, полум'я. Декілька секунд я приходив до тями, покликав своїх, але ніхто не озвався. Почав вибиратися з бойової машини, яка вже палала та могла вибухнути будь-якої миті. Опинившись на землі, став відповзати. Дуже пекло очі, я не міг їх розплющити. Рухався практично наосліп. А ще дуже боліла ліва рука — зовнішня сторона кисті була обдерта до кістки та обгоріла».