Гнатюк Володимир Володимирович (Фотограф)

Гнатюк Володимир Володимирович народився 20 червня 1980 р. у м. Житомир у сім'ї військовослужбовця. У 1996 р. закінчив Озерненську середню школу, у 1998 р. — Житомирський технічний ліцей-інтернат із ремонту побутової техніки, здобув спеціальність слюсаря-електрика. Майже все життя Володимира було пов'язане з військовою службою. Володі не виповнилося навіть року, як батько був відряджений до Узбекистану, в м. Термез, разом із батьком поїхала і вся сім'я. Під час афганської кампанії Термез був важливою військовою базою. Із 1985 р. знову було відрядження, на цей раз до Угорщини. 1-й клас і навчання протягом 5 років у чужій країні. Та, незважаючи на всі труднощі того часу, постійні переїзди, Володимир назавжди вибрав для себе шлях на майбутнє. Він вирішив стати військовим, як його батько. Після повернення в Україну Володимир навчався в Озерненській середній школі, яку успішно закінчив. У 1993 р. трагічно помер батько, Гнатюк Володимир Петрович. Ці найтяжчі часи для всієї родини навчили 12-річного Володю стійко витримувати обставини, допомагати рідним, але не позбавили бажання стати військовим. У 1999 р. була строкова служба у Збройних силах України. У 2001 р. Володимир разом зі своїм рідним братом Павлом стали військовослужбовцями-контрактниками 95-ї окремої аеромобільної бригади (м. Житомир). Володимир пройшов шлях справжнього десантника: від посади старшого навідника аеромобільного взводу аеромобільної роти до снайпера та старшого стрільця аеромобільного взводу аеромобільної роти. У 2002 р. разом зі своїм 13-м батальйоном Володимир виконував службові обов'язки у складі миротворчої місії у Косово, у 2004 р. — в Іраку. Після повернення з Іраку Володимир здійснив своє бажання навчатися, успішно склав іспити та став курсантом Київської академії внутрішніх справ. У 2008 р. одружився. 7 березня 2009 р. народилася донька Марта. За сімейними обставинами у 2010 р. Володимир звільнився зі Збройних сил України. Далі був нелегкий час, не все в житті виходило так, як планувалося. Та навіть тоді Володимир залишався життєрадісним і завжди усміхненим. У 2014 р. для нашої України настали нелегкі та трагічні часи. Як досвідчений спеціаліст, справжній військовий і чоловік Володимир вирішив стати на захист своєї країни. Наприкінці листопада 2014 р. старший солдат Гнатюк Володимир Володимирович уже виконував бойові завдання в зоні АТО у складі 90-го батальйону 95-ї бригади. Переживаючи всі труднощі, всі нелегкі умови, всі трагічні обставини, Володимир пройшов увесь Донецький аеропорт, рятував своїх товаришів, заслужив почесне звання «кіборг» із позивним Фотограф. Але, навіть втративши багатьох своїх найближчих товаришів, Володимир завжди вірив, що все буде добре. Прагнув повернутися швидше додому, адже вдома були мама, дружина, маленька донька та інші рідні, які переживали і чекали.